БЕЙШЕНАЛІЄВ Шукурбек

БЕЙШЕНАЛІ́ЄВ Шукурбек

• БЕЙШЕНАЛІЄВ Шукурбек

(25.Х 1928, с. Куртка, тепер Джани-Талап Ак-Талинського р-ну Нарин. обл.)

- кирг. рад. письменник. Член КПРС з 1950. Закінчив 1952 Кирг. ун-т (Фрунзе). Автор повістей "Справжня дружба" (1950), "Вдячність" (1953), "Кичан" (1956), "Любов солдата" (1965), "Син Сирбая" (1975), "Аманат" (1976), "Рогате ягнятко" (1980), "Подарунок другові" (1985), "Пістряве цуценя" (1986), романів "Шлях до щастя" (кн. 1 — 2, 1957 — 62), "Випробування славою" (1973), "Сталеве перо" (кн. 1 — 2, 1981 — 83). Проза А. присвячена в осн. життю і праці вчених, артистів, чабанів, парт. працівників. Багато пише для дітей. Виступає як драматург і публіцист. Нагороджений міжнародною Андерсенівською премією (1976), Почесною Грамотою Президії Верховної Ради УРСР (1971). Укр. мовою окремі твори Б. переклали Б. Степанюк, М. Щумило, Л. Смілянський.

♦ Тв.: Укр. перекл. — Біле Верблюжатко. К., 1964; Ластівка. К., 1971; Випробування славою. К., 1982; Кичан. К., 1987; Рос. перекл. — Маленькая всадница. М., 1971; Амонат. Фрунзе, 1975.

Б. П. Степанюк.