БЕЛЕВ Кристьо Димитров

БЕ́ЛЕВ Кристьо Димитров

• БЕЛЕВ Кристьо Димитров

(5.III 1908, с. Горно Броди, тепер СФРЮ — 25.I 1978)

- болг. письменник. За підпільну діяльність зазнавав переслідувань. У 1937 брав участь у Міжнар. конгресі письменників на захист миру і культури в Мадріді, потім вісім місяців жив у Рад. Союзі. Осн. тематика творів Б. 30 — поч. 40-х pp. — антифашист. боротьба; в повоєнний час — буд-во соціалістич. суспільства. Автор зб. оповідань "Двобій" (1931), романів "Прорив" (1937), "Мир" (1939; обидва опубл. болг. мовою Держнацменвидавом УРСР протягом 1934 — 40), "Рідна земля" (1945), "Дівчата з заводу" (1952), книг репортажів "За гратами" (1934), "Іспанія кличе" (1937), "По Радянській країні" (1944), "Ми будуємо майбутнє" (1948), "Між радянськими людьми. Хроніка однієї подорожі" (1957), зб. "Вибрані оповідання й нариси" (1961). Спогадами про перебування 1938 на Україні, знайомство з П. Тичиною, М. Рильським, М. Бажаном, І. Ле Б. поділився в нарисі "Друзі з Києва" (1970), про відвідання музею Т. Шевченка у Києві розповів у нарисі "В будинку Тараса Шевченка" (1959).

♦ Тв.: Укр. перекл. — Мати. — Прапор. "Вікна", 1931, ч. 10; Легенда. В кн.: Болгарські оповідання. К., 1950; Друзі з Києва. "Україна", 1970, № 40.

В. О. Захаржевська.