БЕЛЕЙ Іван Михайлович

БЕЛЕ́Й Іван Михайлович

• БЕЛЕЙ Іван Михайлович

(псевд. — Роман Розмарин, Гнат Перевізник та ін.; 1856, м. Войнилів, тепер смт. Калуського р-ну Івано-Франк. обл. — 20.Х 1921, Львів)

- укр. журналіст, перекладач і критик. Походив з сел. родини. Навчався 1875 — 80 у Львів. ун-ті. Належав до демокр. частини студ. товариства "Академический кружок". Був редактором жури. "Друг" (1876 — 77), в якому надрукував свої переклади оповідань Педро де Аларкона "Труба", ЕркманаШатріана "Добрі давні часи", "Виховання феодала", літ.-критичні статті і рецензії. Разом з І. Франком та М. Павликом видавав "Дрібну бібліотеку" (1878 — 79); редагував журн. "Світ" (1881 — 82), на сторінках якого виступив з сатиричними нарисами проти негативних явищ галицької дійсності ("В адін час", "Песиміст найтяжчого калібру"). У 80-х pp. перейшов на ліберально-бурж. позиції. У 1884 — 1902 — редактор газ. "Діло" й літ. додатку "Бібліотека найзнаменитших повістей", де опубл. свій переклад Ч. Діккенса "Новорічні дзвони". Б. — автор статей про М. Гоголя, М. Шашкевича, Ф. Ржегоржа. Архів Б. зберігається в Ін-ті л-ри ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР.

■ Літ.: Сінько Г. Ю. Рукописний фонд Ів. Белея. "Радянське літературознавство", 1962, № 5; Калинович В. І. Політичні процеси Івана Франка та його товаришів. Львів, 1967.

Р. Ф. Кирчів.