БЕЛШЕВІЦА Візма

БЕ́ЛШЕВІЦА Візма

• БЕЛШЕВІЦА Візма

(справж. прізв. — Елсберга)

(30.V 1931, Рига)

- латис. рад. письменниця. Закін. 1961 Літ. ін-т ім. О. М. Горького (Москва). Автор поетич. збірок "Тепло земне" (1959), "Море горить" (1966), "Річні кільця" (1969), "Буркун-зілля" (1976), "Мотальниця клубка" (1981), "Пора жовтіння" (1987). Вірші Б. відзначаються філос. глибиною, історизмом мислення, народнопоетич. баченням природи і людини в навколишньому світі. Пише оповідання (книги "Оповідання Кікурага", 1965; "Нещастя в дім", 1979), дит. п'єси ("Дорога в казку", 1985, та ін.). Перекладач поезій М. Вінграновського, І. Драча, Л. Костенко, В. Коротича, автор передмов до їхніх книжок. Укр. мовою окремі твори Б. переклали І. Драч, В. Коротич, В. Лучук, О. Новицький, А. Шпиталь, З. Коваль.

♦ Тв.: Укр. перекл. — Серце поета. Сумнів. В кн.: Сузір'я, в. 1. К., 1967; У порожньому місті — тиша... Вірші про солов'їний інфаркт. Можеш мене не любити. В кн.: Сузір'я, в. 5. К., 1971; Біда в дім. В кн.: Сузір'я, в. 19. К., 1983; Через дурепу Пауліну. В кн.: Латиське радянське оповідання. К., 1982; Рос. перекл. — Стихи о соловьином инфаркте. М., 1969: Апрельский дождь. М., 1978; Узоры старника. М., 1985.

А. Г. Шпиталь.