БЕНЮК (Beniuc) Міхай

БЕНЮ́К (Beniuc) Міхай

• БЕНЮК (Beniuc) Міхай

(20.XI 1907, с. Себіш, повіт Арад)

- рум. письменник, академік Рум. академії з 1955, Герой Соц. Праці. Член РКП. Закінчив 1932 Клужський ун-т. У збірках "Пісні загибелі" (1938), "Нові пісні" (1940), "Втрачене місто", "Поезії" (обидві — 1943) утверджував поезію активного соціального звучання, затаврував фашизм і його злочинну війну проти СРСР. Наступні збірки — "Людина чекає світанку" (1946), "Яблуня при дорозі" (1954), "Матерія і мрії" (1961), "Етапи" (1971), "Країна спогадів" (1976), "Елегії" (1979) та ін. відображають життя соціалістич. Румунії. Автор роману "На вістрі ножа" (1959), книг есе. Переклав "Слово о полку Ігоревім", ряд творів О. Пушкіна, С. Єсеніна та ін. Б. належить передмова до "Кобзаря" Т. Шевченка рум. мовою (1963). Учасник Міжнародного форуму діячів культури в Києві 1964. Укр. мовою окремі твори Б. переклали М. Гресіяну, М. Сингаївський, О. Машкевич, Т. Севернток.

♦ Тв.: Укр. перекл. — Заплава Вирнава. "Всесвіт", 1959, № 5; Дорога. "Всесвіт", 1966, № 3; [Вірші]. "Всесвіт", 1974, № 8; Свобода — прийшла. К., 1984; Рос. перекл. — Стихи. М., 1973; Аргези Т., Бенюк М. Избранное. М., 1976.

■ Літ.: Гайничеру О. И. Поэзия Михая Бенюка. К., 1981.

О. І. Гайнічеру.