БЕРЕЖНИЙ Василь Павлович

БЕРЕЖНИ́Й Василь Павлович

• БЕРЕЖНИЙ Василь Павлович

(26.VI 1918, с. Бахмач, тепер Бахмацького р-ну Чернігівської обл. — 19.III 1988, Київ)

- український радянський письменник. Учасник Великої Вітчизняної війни. Закінчив 1952 Київ. ун-т. Друкувався з 1938. Працював переважно в жанрі наук. фантастики. Автор повістей "В зоряні світи" (1956), "Оаза в льодах" (1960), "Істина поруч" (1965), "Під крижаним щитом" (1971), збірок повістей та оповідань "В небі — Земля" (1962), "У промінні двох сонць" (1970), "Повітряна лінза" (1975), "Повернення „Галактики"" (1978), "Космічний Гольфстрім" (1980), "Лабіринт" (1986) та ін. Для дітей видав збірки повістей і оповідань "Трава співає" (1965), "А до нас кит приплив" (1984) та ін. Повість "Зелене море" (1955), збірки докум. нарисів "За кермом" (1948), "Кораблі сходять із стапелів" (1959) та ін. — про людей Звитяжної праці. Автор літературозн. нарису "Олесь Гончар" (1978). Переклав романи П. Коптєлова "Розгориться полум'я" (1968 — 69) і "Точка опори" (1980), а також окремі п'єси М. Погодіна, А. Софронова. Окремі твори Б. перекладено рос., латис., молд., польс., угор., словац., англ., франц., ісп. мовами.

♦ Тв.: По спіралі часу. К., 1985; Вибрані твори. К., 1988.

Н. І. Чорна.