БЕРНАТОВИЧ Володимир Олександрович

БЕРНАТО́ВИЧ Володимир Олександрович

• БЕРНАТОВИЧ Володимир Олександрович

[псевд. — Кузьма Басараб.ць; бл. 1840 — 26.XI (8.XII) 1865, Одеса]

- укр. письменник. Походив з ополяченої вірм. родини. Студентом мед. ф-ту Київ. ун-ту брав участь у прогрес. сусп.-політ. русі. Був учасником перезахоронення Т. Шевченка в Каневі. У львів. газ. "Слово" (1861) опублікував спогад "Похороны Тараса Шевченко", у журн. "Вечерниці" — оповідання "Розказ про Явдоху Долиньщанку, за єї долю та й кривду", "Мужицька дружба", "Тодір Бушак" (усі — 1862), "Осип Мартинчук, або Юзеф Мартиновський" (1863). У цих творах осуджував панську сваволю, рекрутчину, виступав за вільний розвиток укр. культури. В дорожніх нарисах Б. ("З дороги", "Допис із Львова", "Допис із чеської Праги", "О ученію малоруського народа в єго ріднім язиці") обстоював потребу єдиного правопису для наддніпрянців і галичан, розвитку славістики на Україні тощо. Вивчав культуру зх. і пд. слов'ян.

М. Й. Шалата.