БЕРЦЕ Візбул

БЕ́РЦЕ Візбул

• БЕРЦЕ Візбул

[15 (28).X 1916, Іркутськ — 28.II 1971, с. Малєєвка, побл. Москви, похований у Ризі]

- латис. рад. письменник. Член КПРС з 1947. Закінчив 1940 Моск. юрид. ін-т. Учасник Великої Вітчизн. війни. Автор зб. оповідань про війну "Сила сильних" (1948), повістей "Перші одинадцять" (1949) — про колективізацію в Латвії, "Еріка, Дзідра та інші" (1966) — про рад. молодь, автобіогр. — "Чаша терезів" (1970). У центрі романів "Вийшли усі ми з народу" (1956), "Спадщина" (1965) — праця робітників, виховання підростаючого покоління. Кн. "За синім птахом" (1968) — роздуми письменника над проблемами літ. творчості. Незакінч. роман — "Краща частина життя" (опубл. 1972). Укр. мовою окремі твори Б. переклала Г. Коваленко.

♦ Тв.: Укр перекл. — Майбутнє починається сьогодні К., 1958; Рос. перекл. — За синей птицей. — Чаша весов. М., 1978.

Г. О. Васильєва.