БИКОВ Микола Васильович

БИ́КОВ Микола Васильович

• БИКОВ Микола Васильович

[1857, с. Мануйлівка, тепер, Дніпроп. обл. — 16(29).XII 1917, м. Катеринослав, тепер Дніпропетровськ]

- і рос: і укр. журналіст, критик, громад. діяч. Учився на істор.-філол. ф-ті Петерб. ун-ту, звідки 1877 за зв'язок з народниками був виключений і висланий до Катеринослава. У місцевій пресі друкував літ.-критичні статті про рос. і західноєвроп. письменників. Б. належить цикл новел під назвою "Мініатюри Ігренєва" (1898), фантаст. роман "На островах Гонолулу" (1899). В 1898 — 1901 видавав газ. "Днепровская молва", яку за публікацію не дозволених цензурою матеріалів було закрито. Така ж доля спіткала його укр. газ. "Добра порада". Автор досліджень "І. І. Манжура — український поет і етнограф" (1910) та "Народна душа в творчості Т. Г. Шевченка" (1912), статей "Тарасова слава" ("Дніпрові хвилі", 1911, № 10) і "Великий поет народної людяності" ("Южная заря", 1914, 28 лютого). Підтримував дружні стосунки з Д. Яворницьким, М. Кропивницьким та ін. Допомагав матеріально І. Манжурі, залишив про нього спогади.

А. А. Тутик.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me