БОРИСІВ Євген Іванович

БОРИ́СІВ Євген Іванович

• БОРИСІВ Євген Іванович

(псевд. і крипт. — Є. Чорний, Є. Ч-ний, Е. Ч., Бр., N. Z. та ін.; 1853, с. Вербовець, тепер Катеринопільського р-ну Черкас. обл. — 6.V 1900, Херсон)

- укр. публіцист, критик, фольклорист. Закінчив 1877 юрид. ф-т Новорос. ун-ту (Одеса). Брав участь у революц. русі, 1879 був засланий до Якутії (Верхоянськ), звідки повернувся 1881. Жив у Києві, Варшаві, Одесі, Єлизаветграді. Громад.-культур. і публіцистичну діяльність розпочав у серед. 70-х pp. Друкував статті у львівських журналах "Дзвін", "Молот", "Громадський друг", "Світ" та ін., у газетах "Заря", "Неделя", "Одесский вестник", "Киевский телеграф" та ін., редагував "Сборник Херсонского земства". Писав про життя і побут укр. селян, сусп. рухи, діяльність земств та інтелігенції; у зб. М. Драгоманова "Громада" (Женева, 1879) вміщено статтю Б. про відомого народника І. М. Ковальського. Його статті про укр. драму надруковані у петерб. журн. "Искусство" і "Заграничный вестник". Оповідання "Осінь кохання" видано 1895 в Одесі рос. мовою окремою книжечкою. Чимало зібраного Б. фольклорного матеріалу увійшло до збірок М" Драгоманова й П. Чубинського. Автор розвідки "Чумацька пісня" ("Світ", 1881 — 82, 7 — 8, 9). Переклав рос. мовою окремі твори І. Крашевського, Е. Ожешко, Б. Пруса. Один з перших дослідників творчості І. Франка — цикл статей "Листи з Австрії" ("Одесский вестник", 1878).

■ Літ.: Франко І. [Додаток до статті М. Комара "Євген Борисів. Посмертна згадка"]. В кн.: Франко І. Зібрання творів, т. 33. К., 1982.

Ф. П. Погребенник.