БОТТО (Botto) Ян

БО́ТТО (Botto) Ян

• БОТТО (Botto) Ян

(27.I 1829, с. Вишній Скальник, Словаччина — 28.IV 1881, м. Банська Бистриця)

- словац. поет. У 1851 здобув вищу тех. освіту у Пешті (Угорщина). Творчість Б. розвивалась у руслі романтизму. Поеми "Лицар світла", "Легенда Магінграда", "Думка Святобоя" (1861), балади "Жовта лілея" (1860), "Маргіта" (1879), написані на істор. та фольклор. сюжети, присвячені нац.-визвольній боротьбі словац. народу. В поемі "Смерть Яношика" (вид. 1862) виражені настрої покоління, що пережило поразку революції 1848, не зрадивши її визвольних ідеалів. Тут використано укр. нар. перекази. У вірші "Відгомін української думи" (1863) виявилась обізнаність Б. з укр. нар. поезією. Укр. мовою окремі твори Б. переклали Л. Первомайський, Д. Паламарчук, І. Вирган, Р. Лубківський, І. Мацинський. У ЧССР в укр. перекладі вийшла зб. віршів Б. "Досвітні ватри" (Братіслава — Пряшів, 1981).

♦ Тв.: Укр. перекл. — [Вірші]. В кн.: Словацька поезія. К., 1964; [Вірші]. В кн.: Слов'янська ліра. К., 1983.

Г. М. Сиваченко.