ВІТТОРІНІ (Vittorini) Еліо

ВІТТОРІ́НІ (Vittorini) Еліо

• ВІТТОРІНІ (Vittorini) Еліо

(27.VII 1908, Сіракузи, о. Сіцілія — 12.II 1966, Мілан)

- італ. письменник, публіцист, перекладач. У 1943 був ув'язнений за антифашист. діяльність. Зб. оповідань "Міщани" (1931), повість "Сіцілійські бесіди" (1941), роман "Квартал" (1945) мають антифашист. спрямування. Роман "Люди і нелюди" (1945) присвячений героям Руху Опору. В повісті "Еріка" (1956) зобразив життя міської бідноти в період фашизму. Автор романів "Жінка з Мессіни" (1949, 2-а ред. 1964), "Міста світу" (незакінч., вид. 1969), повісті "Червона гвоздика" (1949), зб. новел "Гарібальдійка" (1950), зб. публіцистич. статей і автобіогр. есе "Щоденник для публіки" (1957). Перекладав твори англ., амер. та ісп. письменників, досліджував їхню творчість. Укр. мовою прозу В. перекладали І. Дзюб, О. Микитенко, Й. Поволоцький.

♦ Тв.: Укр. перекл. — Еріка та інші твори. К., 1969; Рос. перекл. — Люди и нéлюди. М., 1969; Сицилийские беседы. М., 1983.

■ Літ.: Данченко В. Т. Элио Витторини. Биобиблиографический указатель. М., 1978.

Т. Т. Духовний.