ВАВРИК Василь Романович

ВА́ВРИК Василь Романович

• ВАВРИК Василь Романович

(21.III 1889, с. Яснище, тепер Бродівського р-ну Львів. обл. — 5.V. 1970, Львів)

- укр. рад. письменник, літературознавець, історик, кандидат філологічних наук (з 1958). Закінчив 1926 Праз. ун-т. До 1939 співробітничав у "москвофільських" установах і виданнях (див. "Москвофіли"). Після возз'єднання західноукр. земель з УРСР викладав рос. мову у Львів. ун-ті, був наук. працівником Львів. істор. музею. Писав рос. і укр. мовами. У 20 — 30-х pp. виступав як поет, повістяр, драматург, публіцист. Досліджував творчість галицьких письменників, їхні зв'язки з рос. л-рою ("Яков Федорович Головацкий, его деятельность и значение в галицко-русской словесности", 1925; "Галицкая литература „Слова о полку Игореве"", 1930; "Александр Сергієвич Пушкін. В 100-літню річницю єго смерти. Видане для народа", 1937, та ін.). Автор короткого нарису про "москвофільське" письменство в Галичині. Ряд праць присвятив історії Ставропігійського інституту, мартирології населення Галичини під час 1-ї світової війни. Архів В. зберігається в Публ. б-ці ім. М. Є. Салтикова-Щедріна (Ленінград).

■ Літ.: Аристова Т. Ф. Василий Романович Ваврик. "Советское славяновєдение", 1971, № 1.

О. Л. Рибалко.