ВАЖА ПШАВЕЛА

ВА́ЖА ПШАВЕЛА

• ВАЖА ПШАВЕЛА

[справж. — Разікашвілі Лука Павлович; 14(26).VII 1861, с. Чаргалі, тепер Душетського р-ну — 27.VI (10.VII) 1915, Тбілісі]

- груз. письменник. Закінчив 1882 Горійську учител. семінарію, 1883 — 84 був вільним слухачем юрид. ф-ту Петерб. ун-ту. Творчість В. П. — одна з вершин груз. л-ри 19 ст. Для В. П. характерне філос. осмислення природи ("Благання", 1889; "Я посивів", 1894; "Мені гори сказали", 1897; "Небо, побий мене градом", 1903). Органічний сплав героїчного і трагічного, гуманізм визначають монументальність епічної спадщини письменника. В ній утверджується культ лицарства, честі і гармонії особистості (поеми "Розповідь старого", "Гіглія", обидві — 1866; "Гоготур і Апшіна", 1887; "Бахтріоні", 1892; "Повість про Іване Которашвілі", 1896). Переважна більшість творів В. П. відображає колоритний побут і характери груз. горців, їхнє романтичне і водночас важке, повне трагізму життя, прагнення до свободи, боротьбу із соціальною несправедливістю (поеми "Алуда Кетелаурі", 1888; "Гість і господар", 1893). В основі поеми "Змієїд" (1901) лежить конфлікт між сильною, духовно довершеною особистістю та обмеженою утилітарними інтересами громадою, що керується віджилими моральними нормами. Поезія В. П. мала величезний вплив на пробудження нац. свідомості народу (вірші "Пісня воїнів перед боєм", 1888; "Голос із могили", 1893; "Бакурі", 1899; "Лист солдата-пшава", 1914). В прозових творах він таврував насильство, зло, утверджував гуманізм (оповідання "Розповідь ланеняти", 1883; "Всохлий бук", 1888 — 89; "Гори високії", 1895). Автор п'єс "Сцена в горах", "Сцени" (обидві — 1889), "Лісова комедія" (1891), "Знедолений" (1894). Збирав груз. фольклор, виступав з публіцистич. та літ.-критичними статтями. Майстерним використанням діалектних і архаїчних форм збагатив лексику рідної мови, виявив художні можливості груз. вірша. Укр. мовою поезії В. П. перекладали П. Тичина, М. Бажан, А. Малишко, О. Новицький, прозу — Г. Халимоненко.

♦ Тв.: Укр. перекл. — [Вірші]. В кн.: Поезія грузинського народу, т. 1. К., 1961; Лис — Довгий хвіст. К., 1967; Лірика. К., 1968; Пам'яті Чавчавадзе. "Радянська Україна", 1987, 17 листопада; Рос. перекл. — Сочинения, т. 1 — 2. М., 1958; Избранная проза. Тбилиси, 1985.

■ Літ.: Лундберг Е. Г., Гогоберидзе Е. Д. Важа Пшавела. М., 1969; Богомолов И. С. Важа Пшавела и русская действительность. Тбилиси, 1980; Тичина П. Високо підносимо тебе ми на руках. В кн.: Тичина П. Зібрання творів, т. 10. К., 1987.

Р. Ш. Чилачава.