ВАЖИК (Ważyk) Адам

ВА́ЖИК (Ważyk) Адам

• ВАЖИК (Ważyk) Адам

(17.XI 1905, Варшава — 13.VIII 1982, там же)

- польс. письменник, перекладач. Навчався у Варшав. ун-ті. Збірки віршів "Семафори" (1924), "Очі й уста" (1926), зб. оповідань "Людина в темно-коричневому костюмі" (1930), повість "Сімейні міфи" (1938) написані в сюрреалістич. манері. З 1939 жив у Рад. Союзі, зокрема у Львові. 1940 прийнятий до СПУ. Виступав як публіцист, співробітничав у газ. "Czerwony Sztandar" ("Червоний прапор"). Один з перекладачів зб. "Вибрані вірші" П. Тичини (1941, польс. мовою). 1941 опубл. переклад "Пісні майбутнього" І. Франка. Входив до складу групи польс. перекладачів творів І. Франка, що мали вийти 1941 за ред. С. Тудора у 5 томах. Зб. віршів "Серце гранати" (М., 1943, Люблін, 1944) — антифашист. спрямування. В повісті "Епізод" (1961) змалював життя творчої інтелігенції Польщі 1924 — 25. Автор літературозн. праць. Переклав поему "Євгеній Онєгін" О. Пушкіна, поему "Володимир Ілліч Ленін" та ряд віршів В. Маяковського. Укр. мовою окремі вірші В. переклали А. Шмигельський, О. Жомнір.

♦ Тв.: Укр. перекл. — На риштованнях. В кн.: Творці нового світу. К., 1977; [Вірші]. В кн.: Антологія польської поезії, т. 2. К., 1979.

■ Літ.: Пилинський М. Вірші польського поета. "Літературна газета", 1954, 18 березня.

І. М. Лозинський.