ВАЙЗЕНБОРН (Weisenborn) Гюнтер

ВА́ЙЗЕНБОРН (Weisenborn) Гюнтер

• ВАЙЗЕНБОРН (Weisenborn) Гюнтер

(10.VII 1902, Фельберт — 26.III 1969, Зх. Берлін)

- нім. письменник (ФРН). Навчався 1922 — 27 у Бонн. ун-ті. В 1931 разом з Б. Брехтом інсценізував роман М. Горького "Мати". З 1937 — учасник антифашист. підпілля, член групи Опору "Червона капела". В 1942 — 45 — у гітлер. в'язниці. У своїй творчості викривав капіталістичну експлуатацію, фашизм, мілітаризм, неонацизм, обстоював ідеї гуманізму й миру. Осн. твори: п'єси "Підводний човен С-4" (1928), "Добрі вороги" (1937), "Підпільники" (1945), "Вавілон" (1947), "Втрачене обличчя" (1956), "Родина з Невади" (1958), "Авіньйонські блазні", "Перестукування" (обидві опубл. 1983) та ін., романи "Побудовано на піску" (1956), "Месник" (1961; укр. перекл. Ю. Гловацької), докум. книги про нім. антифашистів — "Меморіал" (1947), "Розколений обрій" (1965).

♦ Тв.: Укр. перекл. — Месник. К., 1964; Рос. перекл. — Потерянное лицо. М., 1959; Семья из Невады. М., 1960; Построено на песке. М., 1960; Преследователь. М., 1963; Мемориал. М., 1973.

■ Літ.: Юр'єва Л. Гюнтер Вайзенборн закликає до дії. "Всесвіт", 1962, № 11.

Н. М. Матузова.