ВАКАРОВ Дмитро Онуфрійович

ВАКА́РОВ Дмитро Онуфрійович

• ВАКАРОВ Дмитро Онуфрійович

(псевд. — Діма, Явір; 3.XI 1920, с. Іза, тепер Хустського р-ну Закарп. обл. — березень 1945, концтабір Дахау) — укр. поет. Нар. в сел. сім'ї. З 1941 навчався на філол. ф-ті Будапешт. ун-ту. В березні 1944 арештований хортистами за зв'язок з партиз. підпіллям і засуджений на довічну каторгу. Восени 1944 переведений до нім.-фашист. концтабору Дахау, де був закатований. Друкувався в пресі Закарпаття з поч. 40-х pp. Писав рос. мовою. Більшість його творів поширювалася в рукописах і була конфіскована фашистами. Частина, відновлена за різними джерелами, надрукована в рад. час. В. — співець убогої і знедоленої Верховини, поет виразно соціального, революц. спрямування. Його поезія відбиває антифашист. настрої населення краю, відтворює сторінки героїч. боротьби трудящих Закарпаття проти угор.-фашист. загарбників (вірші "Непроханий гість", "He буде!", "Батьківщині", "Повстанемо, карпатські брати", "Месники", "Присяга" та ін.). У перекладі Д. Павличка вийшли дві збірки В. Посмертно прийнятий до СПУ. В пам'ять поета засн. обл. комсомольська літ. премія ім. Д. Вакарова.

Тв.: Избранные стихи. Ужгород, 1955; Избранное. Ужгород, 1963; [Вірші]. В кн.: На Верховині. Ужгород, 1984; Сочинения. Ужгород, 1986; Укр. перекл. — Вибрані поезії. К., 1957; Удар за ударом. Ужгород, 1980.

Літ.: Стельмах М. Слово о поэте. В кн.: Вакаров Д. Избранное. Ужгород. 1970; Я навіки прийшов у життя. Збірник спогадів про поета-антифашиста Д. Вакарова. Ужгород, 1975.

О. В. Мишанич.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me