ВАЛІ Акрам

ВАЛІ́ Акрам

• ВАЛІ Акрам

(справж. — Валєєв Акрам Мухаррамович; 28.VII 1908, с. Аблаєво, тепер Чекмагушевського р-ну Башк. АРСР — 19.III 1963, Уфа)

- башк. рад. письменник. Член КПРС з 1944. Учасник Великої Вітчизн. війни. Закінчив Башк. пед. ін-т (Уфа). Автор поетич. збірок "Сила" (1931), "Співаю про тебе, Башкирів!" (1932), "Стій, хто йде?" (1935), гол. темою яких є соціальне перетворення башк. села, виховання нової людини. Збірки оповідань і нарисів "Нотатки далекосхідника" (1935), "Нам" (1937), "Я з Далекого Сходу" (1940) — про будні Червоної Армії. Фронтовій дружбі рад. бійців, зокрема башкирів і українців, присвяч. поема "Гата Ідельбаєв" (1942 — 45). Повість "В степах Сармасана" (1950) та роман "Перші кроки" (1952) розкривають процес формування башк. соціалістич. інтелігенції. В дилогії "Травневий дощ" (1958) і "Цвіт шипшини" (1962) порушені проблеми моральної чистоти людини, її активності як важливого чинника соціальних процесів середини 50-х років.

Україні присвятив цикл віршів "Українські ескізи" (1939), вірші "Другові" (1946), "Дніпро" (1957) та ін. Переклав поему Т. Шевченка "Сон" (1939, разом з Г. Гумером), створив образ Кобзаря в поезії "Дорога" (1939). Значення творчості українського поета для духовного життя башкирського народу показав у ст. "Народний співець" (1961).

Тв.: Рос. перекл. — Первые шаги. Уфа, 1975.

В. Г. Гримич.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me