ВАЛІХАНОВ Чокан Чингісович

ВАЛІХА́НОВ Чокан Чингісович

• ВАЛІХАНОВ Чокан Чингісович

(справж. ім'я — Мухаммед-Ханафія)

(листопад 1835, фортеця Кушмурун, тепер у Семиозерному р-ні Кустанайської обл. — жовтень 1865, аул Алтинемель, тепер на тер. Талди-Курган. обл.)

- казах. просвітитель-демократ, історик, етнограф і фольклорист. Писав рос. мовою. Закінчив 1853 Омський кадет, корпус. Автор праць, присвячених історії й культурі народів Серед. Азії, Казахстану і Зх. Китаю. Зібрав і узагальнив значний матеріал з історії, етнографії, культури казахів (кн. "Киргизи", 1856 — 58; опубл. 1958). Усній нар. творчості присвячена ст. В. "Перекази і легенди Великої Киргиз-Кайсацької орди" (1855) та ін. У своїх працях викривав реакційну суть самодержавства, сваволю казах. феодалів, виступав на захист бідноти, боровся за зближення казах. і рос. народів, за прилучення казахів до передової рос. культури. Зробив перший літ. запис кирг. нар. епосу "Манас" (1856, частину переклав рос. мовою), записав нар. епічну поему "Кози-Корпеш і Баян-Слу" (1851).

Тв.: Собрание сочинений, т. 1 — 5. Алма-Ата, 1984 — 85.

Літ.: Стрелкова И. Валиханов. М., 1983.

Б. І. Іскаков.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me