ВАМПІЛОВ Олександр Валентинович

ВАМПІ́ЛОВ Олександр Валентинович

• ВАМПІЛОВ Олександр Валентинович

(19.VIII 1937, смт Кутулик Аларського р-ну Ірк. обл. — 17.VIII 1972, потонув в о. Байкал, похований ум. Черемхово, прах перенесено в Іркутськ)

- рос. рад. драматург. Закінчив 1960 Ірк. ун-т. Друкуватися почав як прозаїк (зб. гумористич. оповідань "Збіг обставин", 1957). В лірич. комедіях ("Прощання в червні", 1966; "Старший син", 1968, та ін.) виступав проти прагматичного, утилітарного ставлення до життя, утверджував цінність природних людських почуттів в епоху НТР. У морально-психологіч. драмі "Качине полювання" (1967) розкрив психологію бездуховного героя, показав його громадян. неспроможність. Цю тему продовжив у п'єсі "Минулого літа в Чулимську" (1972), в якій висловлював віру в перемогу світлих люд. начал. В. — майстер одноактної драми ("Будинок вікнами в поле", 1964; "Двадцать хвилин з ангелом", 1970; "Випадок з метранпажем", 1971, та ін.). Для його творів характерні глибокий психологізм, сюжетна гострота, поєднання комічного і трагічного, лірики й сатири, зовн. і внутр. драматичної дії. П'єси В., зокрема, "Качине полювання", "Минулого літа в Чулимську", "Прощання в червні", "Старший син" та ін. ішли в театрах Києва, Харкова, Миколаєва, Одеси, Вінниці, Кіровограда, Дніпропетровська. У 1987 Харків. драм. театр ім. Т. Г. Шевченка поставив одноактну п'єсу В. "Воронячий гай". Окремі твори В. переклали Д. Бобир, Ю. Стадниченко та ін.

Тв.: Избранное. М., 1984.

Літ.: Тендитник Н. Александр Вампилов. Новосибирск, 1979; Зборовець І. Самобутність ліричної комедії О. Вампілова. "Радянське літературознавство", 1981, № 8; Зборовец И. В. Вампилов-сатирик. "Вопросы литературы", 1982, № 1; Вампилов: художник и человек. "Радуга", 1986, № 12.

І. В. Зборовець.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Вампілов Олександр Валентинович — 1937-72, рос. прозаїк і драматург; побутові оповідання, п'єси етичної проблематики (Прощання в червні, Старший син); потонув у оз. Байкал. Універсальний словник-енциклопедія