ВАНЧУРА (Vančura) Владислав

ВА́НЧУРА (Vančura) Владислав

• ВАНЧУРА (Vančura) Владислав

(23.VI 1891, с. Гай, біля м. Опави, Північно-Моравська обл. — 1.VI 1942, Прага)

- чес. письменник, кінорежисер. Член КПЧ з 1921. Закінчив 1921 Праз. ун-т. Учасник антифашист. боротьби; розстріляний гітлерівцями. У романі "Пекар Ян Маргоуль" (1924) відтворив трагічну долю трудівника в умовах експлуататорського суспільства. Протест проти імперіалістич. війни і мілітаризму звучить у сатиричному романі "Лани й бойовища" (1925). В. створює широкі прозові полотна, змальовуючи соціально-політ. конфлікти епохи, порушує проблеми істор. розвитку чес. народу, показує вплив Великого Жовтня на революц. рух у країні: романи "Три річки" (1936), "Хорватова родина" (1938). Морально-етичні теми розкриває в романах "Маркета Лазарова" (1931), "Втеча у Будапешт" (1932), зб. оповідань "Лук королеви Доротки" (1932) та ін. Під час нім.-фашист. окупації Чехословаччини В. працював над епопеєю "Картини з історії чеського народу" (1939 — 40, незакінч.). Укр. проблематиці присвячено роман "Останній суд" (1929, укр. перекл. О. Логвиненко) — про еміграцію закарп. українців у пошуках заробітку. У 1934 В. зняв фільм "Невірна Марійка" (разом з І. Ольбрахтом і К. Новим) — про гірку долю родини закарп. лісоруба.

♦ Тв.: Укр. перекл. — Останній суд. В кн.: Вітер з полонини. Ужгород, 1986; Рос. перекл. — Избранное, т. 1 — 2. М., 1982.

■ Літ.: Малевич О. Владислав Ванчура. Л., 1973; Шевчук В. І. Чеський сатиричний роман XX ст. К., 1978.

В. А. Моторний.