ВАНШЕНКІН Костянтин Якович

ВАНШЕ́НКІН Костянтин Якович

• ВАНШЕНКІН Костянтин Якович

(17.XII 1925, Москва)

- рос. рад. поет. Учасник Великої Вітчизн. війни. Закінчив 1953 Літ. ін-т ім. О. М. Горького (Москва). Належність В. до покоління поетів, які відображають трагедію війни, постійно і яскраво виявляється у його творчості (збірки "Портрет друга", 1955; "Солдатська доля", 1962; "Досвід", 1968; "Характер", 1973; "Багаття спогадів", 1975, та ін.). Для лірики В. характерні багатство емоційного світу, людяність, прагнення до лаконічності й простоти, медитативність, особливо в ліриці останніх років (збірки "Пізні яблука", 1980; "Життя людини", 1983, Держ. премія СРСР, 1985; "Прикмета", 1987). Автор повістей, оповідань, літ.-критичних есе, спогадів, кіносценаріїв, текстів широко відомих пісень ("Я люблю тебе, життя", "Вальс розставання", "Альоша" та ін.). Укр. мовою окремі вірші В. переклали Д. Павличко, Н. Тихий.

Тв.: Собрание сочинений, т. 1 — 3. М., 1983 — 84; Зимняя дорога. М., 1986; Примета. М., 1987.

Літ.: Михайлов А. Константин Ваншенкин. М., 1979.

Е. С. Соловей.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me