ВАРІАНТИ ФОЛЬКЛОРНІ
ВАРІА́НТИ ФОЛЬКЛОРНІ
• ВАРІАНТИ ФОЛЬКЛОРНІ
- текстові різновиди нар. поетичного твору, що виникають у процесі усної передачі від покоління до покоління або його поширення в різних регіонах. До тексту твору свідомо або стихійно вносяться зміни, доповнення, скорочення, зумовлені уподобаннями виконавця, прагненням його або колективу змінити, поліпшити текст відповідно до місцевих звичаїв, говірки тощо. Ці зміни фіксуються в нар. пам'яті і побутують у новому варіанті того самого твору, який або замінює попередній, або функціонує паралельно з ним. Змінюватися може не тільки текст, а й, частково, мелодійне звучання; в такому разі утворюється новий муз. варіант фольклорного твору. Класичні зразки укр. нар. поезії побутують у багатьох варіантах, сучас. нац. фольклорні фонди мають тисячі одиниць зберігання, що налічують десятки, а найпопулярніші твори — й сотні варіантів. Найбільш розгалужені гнізда варіантів мають ліричні народні пісні, нар. думи, балади, казки, легенди, прислів'я, приказки, загадки тощо. Варіанти коротких жанрів фольклору — коломийок, прислів'їв, приказок можуть відрізнятися один від одного тільки окремими словами (лексичні варіанти) або порядком їх розміщення (гр-аматичні варіанти). Більшість народнопоетичних творів має значні текстові відмінності, при ідентичності змісту в них з'являються нові образи, художні деталі, навіть окремі повороти сюжету. Такі варіанти наз. синонімічними. Близькі між собою варіанти об'єднуються у версії. Сукупність варіантів зводиться до одного інваріанта. Фольклорний твір слід вивчати за всіма його варіантами, які допомагають простежувати еволюцію форми й змісту конкретного зразка або жанру в плані діахронії чи синхронії, геогр. поширення, міжетнічні впливи, зрозуміти спосіб нар. мислення, смаки народу, його прагнення передати думку красиво, дотепно, влучно. Багатотемні серії й зводи нар. творчості публікують фольклорні тексти з усіма (чи багатьма) їхніми варіантами. Таку, напр., структуру має багатотомне видання "Українська народна творчість" (виходить з 1961).
■ Літ.: Єрмоленко С. Я. Фольклор і літературна мева. К., 1987.
М. М. Пазяк.