ВАРДОШВІЛІ Харитон Іванович

ВАРДОШВІ́ЛІ Харитон Іванович

• ВАРДОШВІЛІ Харитон Іванович

(справж. прізв. — Ніколаїшвілі)

[25.IX (7.X) 1895, с. Цхемлісхіді, тепер Махарадзевського р-ну — 15.X 1970, Тбілісі]

- груз. рад. поет, перекладач. У 1918 — 20 був вільним слухачем Тбіліс. ун-ту. Рання творчість позначена декадент, мотивами. Поезія періоду Великої Вітчизн. війни (вірші "Пам'яті Гастелло", "Червоноармієць" та ін.) ввійшла до зб. "Вірші" (1943). Автор збірок "Вибране" (1959), "Доброта" (1964) та ін. Перекладав твори О. Пушкіна, В. Брюсова, Й. В. Гете, Ф. Шіллера, Г. Гейне та ін. Переклав баладу "Причинна" Т. Шевченка, легенду "Арот і Марот" І. Франка. Автор вірша "Тарас Шевченко і Акакій Церетелі" (1954). Укр. мовою окремі твори В. переклали М. Рильський, Н. Забіла, О. Підсуха.

Тв.: Укр. перекл. — [Вірші]. В кн.: Поезія грузинського народу, т. 2. К., 1961; Рос. перекл. — Избранное. Тбилиси, 1959.

О. П. Синиченко.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me