ВАСИЛОВИЧ Лев Іванович

ВАСИЛО́ВИЧ Лев Іванович

• ВАСИЛОВИЧ Лев Іванович

(псевд. і крипт. — Сапогівський Лев, Недотятько Гринько, С.*; 11.IV 1858, м. Скала-Подільська, тепер смт Борщівського р-ну Терноп. обл. — 8.V 1883, с. Целіїв, тепер Гусятин. р-ну тієї ж обл.)

- укр. письменник. Нар. в сім'ї лісника. Вчився в Бучацькій гімназії. У 1876 — 79 учителював на Тернопільщині. З 1882 жив у Львові. Брав участь у редагуванні журн. "Зоря". Листувався з І. Франком, за зв'язки з ним зазнав переслідувань. Літ. діяльність почав 1880 в журн. "Зоря", де опублікував більшість своїх оповідань, гуморесок, статей. У соціально-побут. творах ("Марійка", "Безневинні" та ін.) правдиво змалював картини злиденного життя селян галиц. Подністров'я, показав наростання протесту проти соціального гніту. Написав ряд оповідань з життя вчителів ("Добра челядина"). Реалістич. тенденції у прозі В. поєднуються з романтичними (оповідання "Старий палац", "Смерть з любові"). В окремих творах відчувається вплив Марка Вовчка і Ю. Федьковича. Автор статей з питань л-ри і мист-ва — про К. Устияновича, укр. театр у Львові та ін.

Літ.: Масляк В. І. Лев Василович. "Зоря", 1883, № 10.

Ф. П. Погребенник.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me