ВАСИЛЕВСЬКИЙ Феофан (Теофан) Олександрович

ВАСИЛЕ́ВСЬКИЙ Феофан (Теофан) Олександрович

• ВАСИЛЕВСЬКИЙ Феофан (Теофан) Олександрович

[псевд. — Софрон Круть; 1855, с. Селезенівка, тепер Сквир. р-ну Київ. обл. — 31.III (13.IV) 1912, Херсон]

- укр. публіцист. Чоловік Дніпрової Чайки. Вчився у вищих навч. закладах Петербурга й Одеси. В 1875 — 77 як доброволець брав участь у нац.-визвольній боротьбі населення Герцеговини й Боснії проти тур. загарбників. Деякий час жив у Загребі, Белграді, Празі; 1877 зустрічався в Женеві з М. Драгомановим. У січні 1885 був заарештований у справі єлизаветградського революц. гуртка, що підтримував зв'язки з народовольцями. До 1895 жив під наглядом поліції в с. Королівці Сквирського пов. Київ. губ., потім працював губ. статистиком у Херсоні. В 1875, 1876, 1878 — 81 публікував у львів. виданнях "Правда", "Світ", "Дзвін", "Громадський друг" та "Молот" дописи й нариси про сербські й чорногорські обряди та звичаї, статті про балканські події, які висвітлював в осн. з революц.-демократичних позицій. У 1905 І. Франко видав зі своєю передмовою статті В. окремою книгою. В. переклав працю серб. революц. демократа й філософа-матеріаліста С. Марковича "Сербія на Сході" (не опубл.).

Тв.: Записки українця з побуту між полудневими слов'янами. Львів, 1905.

Літ.: Дей О. І. Українська революційно-демократична журналістика. К., 1959; Гольберг М. Я. Феофан Василевський і його роль в розвитку українсько-південнослов'янських громадсько-політичних і літературних взаємин. В кн.: Тези доповідей V-ої звітної наукової конференції Дрогобицького державного педагогічного інституту за 1962 рік... Дрогобич. 1963.

М. Я. Гольберг.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me