ВАЦЛАВЕК (Vaclavek) Бедржіх

ВА́ЦЛАВЕК (Vaclavek) Бедржіх

• ВАЦЛАВЕК (Vaclavek) Бедржіх

(10.I 1897, с. Чаславіце, побл. м. Тршебіч, Південно-Моравська обл. — 5.III 1943, Освенцім)

- чес. критик, літературознавець. Член КПЧ з 1925. Закінчив Праз. ун-т. Учасник 2-ї Міжнар. конференції революц. письменників у Харкові (1930). З 1940 перебував на нелегальному становищі. В квітні 1942 заарештований у Празі гестапо, загинув в Освенцімі. У своїх працях з марксист. позицій аналізував літ. процес у Чехословаччині, розвивав теор. засади соціалістич. реалізму ("Від мистецтва до творчості", 1928; "Поезія на роздоріжжі", 1930; "Чеська література 20 ст.", 1935; "Творчістю до реального світу", 1937; "Література і народні традиції", 1938). Упорядкував ряд літ. видань, зокрема "СРСР у чехословацькій поезії" (1936). Автор статей і нарисів "Радянське свято в столиці України" (1930), "Національна культура в СРСР. Україна" (1931) та ін.

Тв.: Рос. перекл. — [Статті]. В кн.: Марксистская литературная критика в Чехословакии. 20 — 30-е годы. М., 1975; Зачатки коллективизма в искусстве нашего времени. — Через творчество к реальности. В кн.: Чешская и словацкая эстетика XIX — XX вв., т. 2. М., 1985.

В. А. Моторний.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me