ВЕЛИКЕ ЗЕРЦАЛО

ВЕЛИ́КЕ ЗЕРЦАЛО

• "ВЕЛИКЕ ЗЕРЦАЛО"

- пам'ятка перекладної л-ри 17 ст.; збірник коротких повістей і оповідань з легендарної, анекдотичної, апокрифічної, церковно-істор. л-ри середньовіччя, упорядкованих тематично як матеріал для пожвавлення і конкретизації морально-церковних повчань проповідників. Уперше вийшов лат. мовою в Нідерландах (Девентер, 1481), 1605 перероблений єзуїтом Йоганном Майором під заголовком "Speculum Magnum exemplorum" ("Велике зерцало прикладів"), польс. мовою вільно перекл. і видане у Кракові 1621 (1951 оповідання) і 1633 (1917 оповідань). Останнє вид. стало основою для вибіркових рукописних перекладів укр. мовою серед. 17 ст. і аналогічного рос. рукописного перекладу 1677. Лат. і польс. виданнями "В. з." користувалися Іоаникій Галятовський, Антоній Радивиловський та ін. Приклади з "В. з." освоєно в укр. фольклорі, лубочній л-рі.

Вид.: В кн.: Білецький О. Хрестоматія давньої української літератури. К., 1967; В кн.: Гудзий Н. К. Хрестоматия по древней русской литературе XI — XVII веков. М., 1973.

Літ.: Владимиров П. В. Великое зерцало. М., 1884; Владимиров П. В. К исследованию о "Великом зерцале". Казань, 1885; Гудзий Н. К. К вопросу о переводах из "Великого зерцала" в Юго-Западной Руси. К., 1913; Державина О. А. "Великое зерцало" и его судьба на русской почве. М., 1965.

Л. Є. Махновець.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me