ВЕЛИЧКОВСЬКИЙ Іван

ВЕЛИЧКО́ВСЬКИЙ Іван

• ВЕЛИЧКОВСЬКИЙ Іван

(р. н. невід. — 1701, Полтава)

- укр. поет стилю барокко. В 60-х pp. навчався і, можливо, викладав у Києво-Могилянській колегії, у 70-х перебував у колі черніг. сподвижників Лазаря Барановича (див. Києво-Чернігівський культурний осередок). Згодом (не пізніше 1687) служив священиком у Полтаві. Писав староукр. і польс. мовами. Автор панегіриків Лазарю Барановичу (1683 — 84) та Івану Самойловичу (1687), епіграм, зокрема за темами й мотивами творів англ. ренесансного епіграматиста Джона Овена, ліричних віршів тощо. Вірші В. збереглися в рукописах — т. з. антології укр. поезії, укладеній у 70 — 80-х pp. 17 ст., та авторських книжечках "Зегар з полузегарком" (1690) і "Млеко од овці пастору належноє" (1691). Обидві книжечки присвячено Варлааму Ясинському, вчителю і патрону поета. В своїй творчості В. прагнув задовольнити як релігійні, так і світські запити читачів, розробляючи і суто християнську, і світську тематику, закликав до конкретної реалізації "віри" в "ділах", причому не тільки в християнських доброчинностях, а й у громад.-політ. та культур.-просвітницьких справах, обстоював — у християнському дусі — ідею рівності всіх людей. У передмові до зб. "Млеко..." — визначної пам'ятки естетичної і літературознавчої думки 2-ї пол. 17 ст. — висловив власне розуміння завдань і обов'язків поета і громадянина. В. — теоретик і практик фігурного віршування: зб. "Млеко..." є своєрідним підручником з поетики. Творчість В. сприяла дальшому розвитку укр. поезії.

♦ Тв.: Твори. К., 1972. [Вірші]. В кн.: Антологія української поезії, т. 1. К., 1984.

■ Літ.: Маслов С. І. Маловідомий український письменник кінця XVII — початку XVIII ст. Іван Величковський. В кн.: Величковський І. Твори. К., 1972; Колосова В. П., Крекотень В. І. До питання про життя і творчість Івана Величковського. В кн.: Величковський І. Твори. К., 1972.

В. І. Крекотень.