ВЕЛИЧКОВ Алекси Стоїцев

ВЕЛИ́ЧКОВ Алекси Стоїцев

• ВЕЛИЧКОВ Алекси Стоїцев

(30.VI 1890, с. Церквище, тепер Софійської обл. — 23.VIII 1943, Уфа)

- болг. і рад. літературознавець, канд. філол. наук з 1934. Член Болг. робітн. с.-д. партії (тісних соціалістів) з 1913. З 1926 — член КПРС. Навчався 1920 в Софійському ун-ті. Учасник Вересневого антифашист. повстання 1923. В 1926 виїхав до СРСР. Викладав у Комуністич. ун-ті нац. меншостей Заходу, в партшколах Дніпропетровська й Одеси. У 1929 — 34 навчався в аспірантурі Ін-ту червоної професури в Москві. З 1934 жив і працював у Києві. Брав участь у виданні підручників для болг. шкіл на Україні, виступав із статтями в пресі, перекладав болг. мовою твори О. Бальзака, Л. Толстого, С. Скляренка. З 1936 — старший наук. співробітник Інту л-ри ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР. Автор досліджень "Христо Смирненський" (1930), "Шевченко і болгарська література 60 — 70-х років XIX століття" (1939), де відзначав вплив Т. Шевченка на творчість Л. Каравелова, Р. Жинзифова, К. Миладинова, Х. Ботева. Написав брошуру "Боротьба болгарського народу проти німецької агресії" (Уфа, 1943).

Тв.: Шевченко і болгарська література 60-х — 70-х років XIX століття. "Радянське літературознавство", 1939. кн. 4.

О. Д. Кетков.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me