ВЕРТИНСЬКИЙ Анатолій Ілліч

ВЕРТИ́НСЬКИЙ Анатолій Ілліч

• ВЕРТИНСЬКИЙ Анатолій Ілліч

(18.XI 1931, с. Демешкове, тепер Лепельського р-ну Вітеб. обл.)

- білорус. рад. поет. Член КПРС з 1961. Закінчив 1956 Білорус. ун-т (Мінськ). Автор поем "Заозер'я" і "Дожинки" (обидві — 1968), "Усі чотири вітри — поема надвір'я" (1978), збірок віршів "Пісня про хліб" (1962), "Три тиші" (1966), "Людський знак" (1968), "З'явлення" (1975), "Світло земне" (1981), "Вічне сходження" (1982) та ін. Пише також для дітей. Виступає з публіцистич. та критич. статтями. Творчість В. пройнята ідеями утвердження громадян. активності людини. Т. Шевченкові присвятив вірш "На поклін до Кобзаря" (1984). Переклав окремі твори П. Тичини, І. Драча, Р. Третьякова та ін. укр. поетів. У зб. "В сім'ї вольній, новій" (К., 1985) опубл. його есе "Шевченко і Білорусь". Укр. мовою ряд віршів В. переклали М. Сингаївський, О. Довгий, О. Палійчук та ін.

Тв.: Укр. перекл. — [Вірші]. В кн.: Калинові мости. К., 1969; [Вірші]. В кн.: Білоруська радянська поезія. Антологія, т. 2. К., 1971; Рос. перекл. — Возвращение. Стихи. М., 1969; Вечный восход. Стихи и поэмы. М., 1982.

В. В. Гниломедов.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me