ВЕСЕЛИНОВИЧ (Веселиновић) Янко

ВЕСЕЛИ́НОВИЧ (Веселиновић) Янко

• ВЕСЕЛИНОВИЧ (Веселиновић) Янко

(1.V 1862, с. Црнобарський Салаш — 14.VI 1905, с. Глоговац)

- серб. письменник. Був сільс. учителем. Переслідувався за передові погляди. В своїх творах реалістично показав життя селян, їхні побут і звичаї, хоч нерідко ідеалізував патріарх. відносини (збірки оповідань "Малюнки з сільського життя", кн. 1 — 2, 1886 — 88; "Польовий цвіт", 1890 — 91; "Від серця до серця", 1893; "Райські душі", 1893; "Давні знайомі", 1891 — 96; роман "Селянка", 1893). Соціальні конфлікти на селі відображені в романі "Борці" (1889), оповіданнях "Біла ворона" (1890), "Староста Ілля" (1891) та ін. Таврував політичне пристосовництво (роман "Герой наших днів", 1897 — 1903). У істор. романі "Гайдук Станко" (1896) змалював повстання сербів проти тур. поневолення на поч. 19 ст. На становлення В. як письменника великий вплив мали "Народні оповідання" Марка Вовчка, про що він писав у "Листах з села" (1904). Вплив укр. л-ри особливо позначився в оповіданнях зб. "Малюнки з сільського життя".

♦ Тв.: Рос. перекл. — Гайдук Станко. М., 1969.

■ Літ.: Бершадська М. Янко Веселинович і Марко Вовчок. В кн.: Міжслов'янські літературні взаємини, в. 3. К., 1963.

І. П. Ющук.