1. Українська літературна енциклопедія

ВЕСЕЛКА

ВЕСЕ́ЛКА

• "ВЕСЕЛКА"

- вид-во дит. л-ри системи Держкомвидаву УРСР. Міститься у Києві. Засн. 1934 як Дитвидав УРСР (тепер. назва — з 1964). Першими виданими книгами були твори Т. Шевченка, І. Франка, М. Коцюбинського, С. Васильченка, П. Панча, Н. Забіли, О. Іваненко та ін. Значне місце відводилось книжкам про соціалістич. буд-во, школу і виховання, героїку громадян. війни (романи "Дуже добре" і "Десятикласники" О. Копиленка, повісті "Школа над морем" О. Донченка, "Син Таращанського полку" П. Панча, поетичні збірки "Ясоччина книжка" Н. Забіли, "Товариш Кіров" М. Пригари та ін.). В роки Великої Вітчизн. війни Дитвидав припинив свою діяльність. Л-ра для дітей у цей час і по війні виходила в ін. вид-вах. У 1956 на базі редакції дит. л-ри вид-ва "Молодь" Дитвидав відновив свою роботу. "В." випускає книжки для дошкільнят, школярів молодшого і серед. віку та старшокласників (художні, наук.-популярні, публіцистичні твори, книжки-іграшки тощо). Видаються серії "Юні герої", "Шкільна бібліотека", "Пригоди. Фантастика", "Казки народів СРСР", "Історико-революційна бібліотека", "Доблесть", "Твоя майбутня професія" та ін. (всього 14). Серед видань значне місце займають твори про В. І. Леніна (повісті "Хлопчик і жар-птиця" В. Канівця, "Під високими Татрами" Ю. Бандурака, "Ленінка" Ю. Збанацького тощо). Багато книжок присвячено школі, проблемам виховання дітей (повісті "Бригантина" О. Гончара, "Женя і Синько" В. Близнеця, "Звичайний шкільний тиждень" Н. Бічуї та ін.). В 1984 — 85 вийшла тритомна антологія укр. л-ри для дітей "Веселка". При вид-ві 1982 відкрито Будинок дитячої книги. З "В." співробітничають художники Г. Якутович, М. Примаченко, Н. Лопухова, О. Івахненко та ін. Вид-во нагороджено орденом Дружби народів (1984), Почесною Грамотою Президії Верх. Ради УРСР (1969). За пропаганду словац. дит. книги М-во культури Словац. Соціалістич. Республіки нагородило "В." медаллю Л. Под'яворинської (1975).

■ Літ.: Костюченко В. Українська радянська література для дітей. К., 1984; "Веселка" — дітям. Бібліографічний покажчик дитячої літератури. 1934 — 1984. К., 1985.

В. А. Костюченко.

∗∗∗

• "ВЕСЕЛКА"

- збірник літ. творів про укр. село, підготовлений київ. студ. громадою. Видруковано 1887 у Львові за допомогою І. Франка. Містить розділи "Рідна оселя", "Город та сад", "Село", "Поле", "Ліс", "Річка та став". Відповідно до тематики дібрано і розміщено фольклорні та літ. твори, зокрема вірші Т. Шевченка, Б. Грінченка, байки Л. Боровиковського і Л. Глібова, уривки з прози Марка Вовчка, І. Нечуя-Левицького, Д. Мордовця, переклади творів М. Гоголя, І. Тургенєва, П. Беранже, а також статті аграрної тематики тощо. І. Франко надрукував тут запис нар. пісні про наймита "Ой зацвіла черемшина коло перелазу". Царськими властями ввезення збірника в Росію було заборонено.

■ Літ.: Возняк М. Участь Франка у "Веселці". В кн.: Возняк М. З життя і творчості Івана Франка. К., 1955.

Р. Ф. Кирчів.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. веселка — весе́лка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. веселка — (в небі) райдуга; (барв) спектр, ґама; П. строкатість, пістрявість. Словник синонімів Караванського
  3. веселка — [веиселка] -лкие, д. і м. -лц'і Орфоепічний словник української мови
  4. веселка — -и, ж. Дугоподібна різнобарвна смуга, яка з'являється в атмосфері внаслідок заломлення сонячних променів у краплинах дощу, сніжинках; райдуга. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. веселка — ВЕСЕ́ЛКА, и, ж. Дугоподібна різнобарвна смуга, яка з'являється в атмосфері внаслідок заломлення сонячних променів у краплинах дощу, води; райдуга. Я [Бог] веселку Свою дав у хмарі, і стане вона за знака [знак] заповіту між Мною та між землею (Біблія. Пер. Словник української мови у 20 томах
  6. веселка — див. райдуга Словник синонімів Вусика
  7. веселка — Оптичне явище у земній атмосфері, що виникає внаслідок заломлення, розщеплення та повного відбиття сонячного світла на краплинах дощу, мряки чи туману; має вигляд забарвленої дуги, з кольорами від червоного (на зовнішньому боці дуги) до фіолетового (на внутрішньому). Універсальний словник-енциклопедія
  8. веселка — РА́ЙДУГА, ВЕСЕ́ЛКА, ВЕСЕЛИЦЯ розм. Гомін грому над горою, — Райдуг сяйва над водою — гей, весна, весна!.. (П. Усенко); Веселка! Теплі дні весни. Зітхнули легко груди. В міста з великої війни прийшли й маленькі люди (М. Рудь); І поглянув Ной на небо. Словник синонімів української мови
  9. веселка — Весе́лка, -лки, -лці; -се́лки, -се́лок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. веселка — ВЕСЕ́ЛКА, и, ж. Дугоподібна різнобарвна смуга, яка з’являється в атмосфері внаслідок заломлення сонячних променів у краплинах дощу, води; райдуга. Словник української мови в 11 томах
  11. веселка — Веселка, -ки ж. 1) Радуга. Маркев. 16. 2) — вонюча. раст. Phallus imprudicus. ЗЮЗО. І. 131. 3) — чортова. раст. Phallus, caninus L. ЗЮЗО. І. 131. ум. веселонька, веселочка. Роскажи, як за горою сонечко сідає, як у Дніпра веселочка воду позичає. Шевч. 324. Словник української мови Грінченка