ВЕСЕЛОВСЬК.ИЙ Олександр Миколайович

ВЕСЕЛО́ВСЬК.ИЙ Олександр Миколайович

• ВЕСЕЛОВСЬК.ИЙ Олександр Миколайович

[4(16).II 1838, Москва — 10(23).X 1906, Петербург]

- рос. літературознавець, фольклорист та етнограф, професор Петерб. ун-ту з 1872, академік Петерб. АН з 1881. Закінчив 1859 Моск. ун-т. Тривалий час перебував у закордонних відрядженнях (у різних ун-тах Зх. Європи). Один з найвидатніших представників порівняльно-істор. методу в літературознавстві. Автор монографій "Вілла Альберті" та "Боккаччо, його середовище і ровесники" (т. 1 — 2, 1893 — 94), праці про Данте і Петрарку. Величезною ерудицією, тонким аналізом і глибоким проникненням у дух досліджуваної епохи позначені і розвідки В. з рос. класичної л-ри ("Пушкін — національний поет", 1899; "В. А. Жуковський. Поезія почуття і уява серця", 1904, та ін.). На основі багатьох досліджень письменства та фольклору народів світу заклав наук. підвалини історії світової л-ри ("З історії літературного спілкування Сходу і Заходу. Слов'янські оповіді про Соломона і Китовраса та західні легенди про Морольфа і Мерліна", 1872; "Нотатки з літератури і народної словесності", 1883; "Історія епосу", 1884 — 86, та ін.). В. зробив значний вклад у теорію словесного мист-ва, став засновником істор. поетики ("Історія чи теорія роману?", 1886; "З вступу до теорії історичної поетики", 1894; "З історії епітета", 1895; "Три розділи з історичної поетики", 1899, та ін.). Досліджував витоки христ. середньовіч. міфотворчості, поклав початок вивченню відношення фольклору до істор. дійсності ("Казки про Івана Грозного", 1876), визначив внесок Візантії та Київ. Русі в розвиток л-ри європ. середньовіччя. Розробляв питання первісного синкретизму і походження жанрів. На матеріалі укр. фольклору 19 ст. реконструював ранню південнорус. версію билинного епосу ("Південноруські билини", 1881). Часто звертався до пам'яток давнього письменства і фольклору України ("Дослідження в галузі російських духовних віршів", 1880 — 91; "Короткі примітки до билин", 1885 — 96). Автор рецензій на фольклорист, праці В. Антоновича, М. Драгоманова, П. Чубинського. Листувався з І. Франком.

♦ Тв.: Собрание сочинений, т. 1 — 6, 8, 16. СПБ — Л. — М., 1908 — 38; Избранные статьи.Л., 1939; Историческая поэтика. Л., 1940; Неизданная глава из "Исторической поэтики" А. Н. Веселовского. "Русская литература", 1959, № 2 — 3.

■ Літ.: Памяти Александра Николаевича Веселовского. Пг., 1921; Азадовский М. К. Литературное наследие А. Н. Веселовского и советская фольклористика. "Советский фольклор", 1941, № 7; Соколов А. Н. Веселовский — основоположник исторической поэтики. "Учёные записки Московского университета", 1946, в. 107; Горский И. К. Александр Веселовский и современность. М., 1975; Историческая поэтика. М., 1986.

С. К. Росовецький.