ВЕЧЕРНИЦІ

ВЕЧЕРНИ́ЦІ

• "ВЕЧЕРНИЦІ"

- перший у Галичині літ.-громад. журнал "народовського" (див. "Народовці") напряму. Виходив 1862 — 63 у Львові щотижня під ред. Ф. Заревича і В. Шашкевича. Обстоював розвиток укр. нац. культури, л-ри і мови, підносив ідею єдності Галичини з Наддніпрянщиною. У "В." надруковано твори Т. Шевченка ("Відьма", "Гамалія", "Кавказ" та ін. — всього 15) і статті про нього П. Куліша, Л. Жемчужникова, О. Лазаревського. На захист Т. Шевченка від нападок польс. реакц.-шовіністичної преси журнал опублікував статті "Слівце правди" Д. Танячкевича та "Ми і вони" К. Климковича. Тут було вміщено оповідання Марка Вовчка ("Козачка" і "Пройдисвіт"), твори О. Стороженка (оповідання "Матусине благословення" і "Скарб"), Ю. Федьковича (вірші, оповідання, повісті "Люба-згуба", "Серце не навчить"), Ф. Заревича (повість "Хлопська дитина", "Дві матері"), О. Афанасьєва-Чужбинського, В. Бернатовича, Н. Вахнянина, Л. Глібова та ін., статтю К. Климковича "Збирання забитків усної словесності". "В." повідомляли про сусп.-політ., літ.-культурне і наук. життя, сприяли зростанню літ. сил Галичини.

Літ.: Нечиталкж М. Ф. Журналістика на західноукраїнських землях XIX ст. В кн.: Історія української дожовтневої журналістики. Львів, 1983; Франко І. Нарис історії українсько-руської літератури до 1890 р. В кн.: Франко І. Зібрання творів, т. 41. К., 1984.

П. І. Арсенич.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вечерниці — Вечерни́ці, -ни́ць, -ни́цям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  2. вечерниці — Вечерниці, -ць ж. мн. 1) Вечернія собранія молодежи. Ей, стережися тих вечерниць, як мати тебе від вогню стерегла. Ном. № 12560. 2) — душисті. раст. Hesperis matronalis L. ЗЮЗО. І. 125. ум. вечернички, вечерниченьки. Словник української мови Грінченка