ВЕХИ

ВЕ́ХИ

• "ВЕХИ"

, "Збірник статей про російську інтелігенцію". Видано у Москві 1909 групою публіцистів і філософів реліг.-ідеалістич. напряму, які виступали проти революції (М. Бердяєв, C. Булгаков, М. Гершензон, Б. Кістяківський, П. Струве та ін.). Автори "В." вважали революцію 1905 — 07 помилкою і твердили, що вона була лише продуктом діяльності інтелігенції. "Віхівці" піддали нападкам матеріалізм і атеїзм В. Бєлінського, М. Чернишевського, Г. Плеханова, марксизм як ідеологію і політ. стратегію, виступили проти партійності в л-рі і філософії. Критикуючи і відкидаючи ідеалістичні погляди "віхівців" на культуру як єдину, "цільну", В. І. Ленін висунув і пізніше розвинув концепцію двох культур у кожній нац. культурі класового суспільства. Він гостро засуджував ідеологію "В.": "„Вехи" — найбільші віхи на шляху цілковитого розриву російського кадетизму і російського лібералізму взагалі з російським визвольним рухом, з усіма його основними завданнями, з усіма його корінними традиціями" (Ленін В. І. Повне зібр. творів, т. 19, с. 161).

■ Літ.: Мейлах Б. Ленин и проблемы русской литературы XIX — начала XX вв. Л., 1970.

Ю. В. Войцехівський.