ВЕТЕМАА Енн

ВЕ́ТЕМАА Енн

• ВЕТЕМАА Енн

(20.VI 1936, Таллін)

- ест. рад. письменник. Член КПРС з 1964. Закінчив 1959 Таллін. політех. ін-т і 1965 Таллін. консерваторію. Автор "маленьких романів" — "Монумент" (1965), "Втома" (1967), "Реквієм для губної гармошки" (1968), "Яйця по-китайськи" (1969), п'єс "Вечеря на п'ятьох", "Свята Сусанна" (обидві — 1974), "Знову лихо з розуму" (1975), "Лялькові ігри" (1982) та ін., в яких засуджує егоїзм, кар'єризм, соціальну пасивність; філос. роману "Мебіусів листок" (1985), роману "Прибулець" (1987). B. вдається і до травестійних переробок фольклорно-етногр. сюжетів ("Спогади Калевіпоега", 1972; "Короткий довідник естонських русалок", 1982), до іронічної форми оповіді (роман "Сріблопряхи", 1977; "маленькі романи" "Ах, так..." і "Чи отак!!!", обидва — 1984). В укр. перекладі О. Завгороднього вийшла кн. "Маленькі романи" (1984).

Тв.: Рос. перекл. — Маленькие романы. М., 1979; Сребропряхи. М., 1984.

Літ.: Жулинський М. Літературні "лови" Енна Ветемаа. В кн.: Ветемаа Е. Маленькі романи. К., 1984.

С. Г. Ісаков.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me