ВИДАВНИЦТВА ХУДОЖНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВИДАВНИ́ЦТВА ХУДОЖНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ

• ВИДАВНИЦТВА ХУДОЖНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ

- видавництва, які випускають худож. л-ру, праці з літературознавства та літ.-худож. критики. З 11 ст. до виникнення друкарства л-ра розмножувалась у формі рукописної книги. З 16 ст. осередками книговидання на Україні стали друкарні при монастирях, культур. осередках, братствах, Ставропігійський інститут та ін. (див. Книжка). З кін. 18 ст. видавнича справа поступово відокремлюється від друкарства. Видавцями стають держ., громад., культур. і осв. заклади, книгарні, приватні особи, в т. ч. письменники. Новий етап у розвитку укр. книговидання настав з відкриттям Харків. (1805) і Київ. (1834) ун-тів, при яких були обладнані друкарні. У Харкові вийшли твори П. Гулака-Артемовського, Г. Квітки-Основ'яненка, М. Костомарова, А. Метлинського. Велику роль у випуску книг укр. мовою, зокрема художніх, відіграла допомога рос. прогресивних видавців. У Петербурзі 1798 було надруковано "Енеїду" І. Котляревського. Тут же вийшли перші видання творів Т. Шевченка — "Кобзар" (1840) і поема "Гайдамаки" (1841). Книги укр. мовою виходили і в Москві, напр. фольклорні збірки "Малоросійські пісні" (1827) і "Українські народні пісні" (1834), упорядковані М. Максимовичем. У 1857 Д. Каменецький і П. Куліш заснували в Петербурзі укр. друкарню, де, зокрема, було видано серію укр. книжок "Сільська бібліотека". Книговидання укр. мовою всіляко гальмувалося цар. цензурою. Валуевським циркуляром 1863, а згодом Емським актом 1876 воно взагалі було заборонене.

На західноукр. землях видання укр. л-ри, особливо прогрес. спрямування, зазнавало систематичних обмежень та утисків з боку австро-угор. влади. Революція 1848 сприяла активізації тут видавничої справи. У 1848 засн. Галицько-руську матицю, яка випускала книги в осн. для народу. Було видано твори І. Франка, Лесі Українки, О. Маковея, М. Коцюбинського, П. Грабовського та ін. В Галичині видавничу діяльність розгорнули т-ва "Просвіти", Товариство імені Качковського, б-ка Оссолінеуму, Наукове товариство імені Шевченка, "Українсько-руська видавнича спілка", серед засновників якої були І. Франко і В. Гнатюк, на Буковині — т-во "Руська бесіда". Велику роль в орг-ції укр. книговидання відіграли громади, діячі укр. л-ри й культури: М. Драгоманов, І. Франко (див. "Дрібна бібліотека", "Літературно-наукова бібліотека"), М. Старицький, М. Комаров, О. Кониський, М. Павлик, Олена Пчілка, Б. Грінченко, Г. Хоткевич, В. Доманицький, Д. Мордовець (див. Благодійне товариство для видання загальнокорисних і дешевих книг). У другій пол. 19 — на поч. 20 ст. з розвитком у Росії капіталістки, відносин книговидавнича справа стала сферою прикладання капіталу. На Україні з'явилися друкарські і книготорг. фірми, які випускали велику кількість худож. л-ри; у Києві — С. Кульженка, В. Давиденка, Ф. Піскунова, Б. Барського, Г. Корчака-Новицького та ін., в Одесі — Є. Фесенка, В. Кірхнера, у Полтаві — Г. Маркевича та ін. Твори укр. письменників видавали в Петербурзі і Москві О. Смірдін, Ф. Павленков, І. Ситін та ін. У 1909 на Україні налічувалося 17 вид-в укр. книги, у т. ч. 13 — у Києві ("Вік", "Час", "Лан", "Криниця", "Ранок", "Дзвін" та ін.). У Коломиї діяла "Українська накладня" Я. Оренштайна. Після перемоги Великої Жовтн. соціалістич. революції видавнича справа стала загальнонар. надбанням. Перші укр. рад. видавничі оргції з'явилися в кін. 1917 — на поч. 1918. Видавничою діяльністю керувало бюро Наркомосу УРСР. У 1919 створено Всеукр. вид-во (Всевидав), якому були підпорядковані всі вид-ва України. Поряд з випуском соціально-політ. л-ри, підручників Всевидав підготував до виходу в світ твори класиків укр. л-ри — Т. Шевченка, Лесі Українки, М. Коцюбинського, І. Франка та ін., переклади творів рос. письменників. З'являються перші книги П. Тичини, М. Рильського, В. Сосюри, Г. Косинки, П. Панча. В 1922 Всевидав реорганізовано в Державне видавництво України (ДВУ). Здійснено спеціалізацію вид-в. Діяли також кооперативні та приватні вид-ва ("Рух", "Сяйво", "Волошки", "Слово", "Гарт", "Грунт" та- ін.). У 1922 в Харкові засн. вид-во "Книгоспілка", 1925 — вид-во Всеукр. ради профспілок "Український робітник", які випустили велику кількість худож. творів. Для поліпшення керівництва видавничою справою 1930 створено Державне видавниче об'єднання України (ДВОУ). З підпорядкованих йому вид-в худож. л-ру випускали гол. чин. "Література і мистецтво" (1934 — 35 — "Художня література", згодом Держлітвидав України, тепер "Дніпро") та "Молодий більшовик" (тепер "Молодь"). При Оргкомітеті Спілки рад. письменників України 1933 було засновано вид-во "Радянська література" (з 1939 — "Радянський письменник"). Книги для дітей виходили у Дитвидаві України (тепер "Веселка"). Л-ру для нац. меншостей України видавав Держнацменвидав УРСР (1932 — 41). В роки Великої Вітчизн. війни укр. вид-ва були територіально перебазовані, а їхню роботу перебудовано відповідно до воєнних умов і потреб фронту. Об'єднані й реорганізовані, вони продовжували свою діяльність у Москві, Саратові, Уфі. Вид-во СПУ, яке діяло 1942 — 43 в Уфі, випустило твори Т. Шевченка, І. Франка, багатьох укр. рад. письменників. Виходила серія "Фронт і тил". Після визволення республіки від нім.фашист. загарбників вид-ва повернулися на Україну. В 1944 відновило в Києві роботу вид-во "Радянський письменник", 1946 — Держлітвидав України, який випускав твори укр. дожовтн. і рад. письменників, худож. л-ру народів СРСР і зарубіж. країн. У 1956 на базі редакції дит. л-ри вид-ва "Молодь" відновив роботу Дитвидав України.

Склалася сучас. система випуску художньої л-ри вид-вами УРСР. Вид-во "Дніпро" спеціалізується на випуску укр. класичної л-ри, зібрань і вибраних творів, критичних і літературознавчих праць, перевидає кращі твори рос. рад. прози, поезії і драматургії, л-ри ін. народів СРСР, зарубіж. країн у перекл. укр. мовою, а також твори укр. дожовтн. і рад. письменників іноз. мовами (англ., франц., нім., ісп. та ін.). Видаються тематичні і жанрові б-ки та серії: "Бібліотека української класики „Дніпро"", "Вершини світового письменства", "Бібліотека світової класики", "Перлини світової лірики", "Єднання", "Романи й повісті", "Шкільна бібліотека", "Зарубіжна новела", "Скарбниця братніх літератур". У вид-ві "Радянський письменник" виходять нові книги письменників — збірки віршів, оповідань, романи, повісті, літ.-критичні праці, а також б-ки і серії: "Бібліотека поета", "Перша книжка поета", "Перша книжка прозаїка", "Братерство" (поезія братніх л-р у перекладі укр. мовою), "Світ письменника", щорічники "Література і сучасність", "Проблеми. Жанри. Майстерність", зб. "Українські радянські письменники" (періодично).

Вид-во ЦК ЛКСМ України "Молодь" здійснює випуск худож.-докум. л-ри і публіцистики для юнацтва, сучас. поезії, прози, перекладної л-ри. Видаються серії "Перша книжка поета", "Перша книжка прозаїка", "Шкільна бібліотека", "Джерело", "Компас", "Уславлені імена", "Молода поезія країни" та ін., виходять альманахи "Вітрила" і "Гроно". Вид-во "Веселка" випускає л-ру для дітей, зокрема серії "Історико-революційна бібліотека", "Юні герої", "Казки народів СРСР", "Казки народів світу", "Для першокласника", "Шкільна бібліотека", "Пригоди. Фантастика", "Твоя майбутня професія", а також твори вітчизн. і зарубіж. класики. Крім укр. і рос. книжки друкуються нім., англ., франц., словац., рум., серболужицькою мовами. Вид-во "Наукова думка" (до 1964 — вид-во АН УРСР) здійснює академічні видання зібрань творів, випускає серію "Бібліотека української літератури", літературознавчі праці, словники. У 1986 завершився випуск 50-томного зібрання літ. спадщини І. Франка. Завершуються 20-томні видання творів П. Тичини і М. Рильського. Худож. твори, збірники худож. творів, літ.-критичні та літературознавчі праці видають "Вища школа" і "Радянська школа". Респ. вид-ва в обласних центрах ("Донбас", "Каменяр", "Карпати", "Маяк", "Прапор", "Промінь", "Таврія") випускають передусім твори місцевих авторів. В СРСР худож. л-ра виходить у спеціалізованих вид-вах. Осн. з них — "Художественная литература", яка видає класичну л-ру і кращі твори рад. та сучас. зарубіж. л-ри. В 1938 створено вид-во "Советский писатгль", осн. завдання якого — випуск нових творів багатонац. рад. худож. л-ри і літ. критики. Худож. л-ру в осн. для молоді випускає вид-во ЦК ВЛКСМ "Молодая гвардия". Спеціалізовані вид-ва худож. л-ри є в усіх союзних республіках: в РРФСР — "Советская Россия", "Современник", "Радуга", "Детская литература", в БРСР — "Мастацкая література" ("Художня література") і "Юнацтва" ("Юність"), в Узб. РСР — видавництво літератури і мистецтва імені Г. Гуляма, "Йош гвардія" ("Молода гвардія"), в Каз. РСР — "Жазуши" ("Письменник") і "Жалин" ("Полум'я"), в Груз. РСР — "Сабчота Сакартвело" ("Радянська Грузія") і "Мерані" ("Пегас"), в Аз. РСР — "Азернешр" ("Аздержвидав") і "Гянджлик" ("Молодість"), в Лит. РСР — "Вага" ("Борозна"), в Молд. РСР — "Література артістіке" ("Художня література"), в Латв. РСР — "Лієсма" ("Полум'я"), в Кирг. РСР — "Киргизстан", в Тадж. РСР — "Ірфон" ("Знання"), у Вірм. РСР — "Айастан" ("Вірменія"), "Совєтакан грох" ("Радянський письменник") і "Аревік" ("Сонечко"), в Туркм. РСР — "Турменистан", в Ест. РСР — "Еесті раамат" ("Естонська книга").

У соціалістичних країнах укр. худож. л-ру випускають "Словацьке педагогічне товариство" (ЧССР), вид-во "Критеріон" (СРР) та ін. У Канаді видавничу діяльність проводить Т-во об'єднаних укр. канадців.

■ Літ.: В. И. Ленин, КПСС о печати. М., 1974; Издательское дело в первые годы Советской власти (1917 — 1922). Сборник документов и материалов. М., 1972: Издательское дело в СССР (1923 — 1931). Сборник документов и материалов. А., 1978; Книга и книжное дело в Украинской ССР. Сборник документов и материалов. 1917 — 1941. К., 1985; Книга и книжное дело в Украннской ССР. Сборник документов и материалов. 1941 — 1984. К., 1986; Книга і друкарство на Україні. К., 1965; Українська книга. К. — Х., 1965; Ісаєвич Я. Д. Першодрукар Іван Федоров і виникнення друкарства на Україні. Львів, 1983; Гнатюк Д. Книговидавнича справа на Україні в післявоєнні роки. К., 1965; Молодчиков О. В. Книга Радянської України. К., 1974: Кнчгоиздание СССР. Цифры и факты. М., 1982; Видавнича справа, поліграфія та книготоргівля на Україні (1917 — 1963). Бібліографічний покажчик. Х., 1964.

В. В. Біленко, Р. Г. Іванченко.