ВИД ЛІТЕРАТУРНИЙ

ВИД ЛІТЕРАТУ́РНИЙ

• ВИД ЛІТЕРАТУРНИЙ

- різновид родової форми, який має стійку, повторювану в процесі літ. розвитку художню структуру. Основні В. л.: в епосі — казка, дума, епопея, роман, повість, оповідання, новела, нарис; у ліриці — пісня, романс, послання, елегія, гімн, ода, сонет; в драмі — трагедія, комедія, драма. Порівняно з жанром В. л. більш стабільний. У кожному В. л. можна чітко виділити ознаки роду, до якого він належить. Зближення родів, їх взаємопроникнення відбувається на рівні жанрів (напр., ліро-епос, лірична драма). Тому В. л. у цілому можна окреслити як модифікацію роду. Склалася своєрідна ієрархія: рід, вид, жанр. В. л. може мати різні жанри (підвиди). Напр., роман як літ. вид включає в себе: роман античний, куртуазний, крутійський, пригодницький, утопічний, філософський, фантастичний, історичний, політичний, сатиричний, роман у віршах, "химерний" роман тощо. Кожен В. л. має тільки йому властиві структурно-композиційні ознаки, певний змістовно-типологічний характер, зумовлений конкретно-істор. потребами відображення дійсності; він пов'язаний з нац. худож. традицією, з творчим методом, який виражає потреби часу і в якому реалізуються внутр. закони розвитку мистецтва. Так, для класицизму, породженого л-рою доби абсолют, монархії, характерні трагедія, ода, поема; для сентименталізму, який зображував почуття звичайної людини, — епістолярна проза, щоденники, подорожі. Розвиток реалізму у 19 ст. ознаменувався розквітом роману і драми. Сформувавшись історично, кожен В. л. вирізняється об'єктом зображення і характером пафосу (трагедія класицизму, романтизму, героїчна трагедія соціалістичного реалізму). Питання нормативності родів і жанрів лишається дискусійним.

■ Літ.: Арістотель. Поетика. К., 1967; Буало Н. Мистецтво поетичне. К., 1967; Белинский В. Г. Разделение поэзии на роды и виды. В кн.: Белинский В. Г. Полное собрание сочинений, т. 5. М., 1954; Шаховський С. М. Літературні роди й види. К., 1963: Гачев Г. Д. Содержательность художественных форм. Эпос. Лирика. Театр. М., 1968; Проблеми. Жанри. Майстерність, в. 1 — 8. К., 1976 — 83.

К. П. Фролова.