ВИНОГРАДОВА (Коваленко) Марія Олександрівна

ВИНОГРА́ДОВА (Коваленко) Марія Олександрівна

• ВИНОГРАДОВА (Коваленко) Марія Олександрівна

(псевд. і крипт. — Маруся Полтавка, М. Козачка, Маруся Ясна, М. П. та ін.; 1878, Харківщина — р. і м. см. невід.)

- укр. поетеса. Друкуватись почала 1901 в "Літературно-науковому вістнику". Публікувалась також у газ. "Буковина", збірнику "Розвага" та антології "Українська муза". На її творчості позначився вплив Лесі Українки, якій В. присвятила вірш "До зіроньки" (1905). Вірші відзнач. соціально-загостреною тематикою ["Зісланому борцеві за робітницьку справу" (став відомою революц. піснею), "З приводу розрухів", "Орел", "Чи не час, брати, нам одпочити?" та ін.]. Під впливом революц. подій 1905 — 07 написані політ. поезії "Перед світом", "Роби й роби! Хай ниють хворі груди", "Чує серце, чує воно волю". Поряд з волелюбними, революційними у творах В. відбились і безрадісні настрої, які переважають в інтимній ліриці ("О ні, не те!..", "Душа болить", "Тихо, серце"). Писала прозові етюди, оповідання. Автор переробки "Пісні про Сокола" М. Горького ("На позичений у Горького мотив"), переклала його твори "Макар Чудра" і "Міщани" (обидва — 1903), а також "Записки лікаря" В. Вересаєва (1903), оповідання Л. Андрєєва "Червоний сміх" (1929). Переспівувала поезії І. Нікітіна та П. Якубовича.

♦ Тв.: [Вірші]. В кн.: Пісні та романси українських поетів, т. 2. К., 1956: [Вірші]. В кн.: Тридцять українських поетес. Антологія. К., 1968.

Л. І. Міщенко.