ВЛАДКО Володимир Миколайович

ВЛАДКО́ Володимир Миколайович

• ВЛАДКО Володимир Миколайович

[26.XII 1900 (8.I 1901), Петербург — 21.IV 1974, Київ]

- укр. рад. письменник. Член КПРС з 1944. Закінчив 1921 Ворон. ін-т нар. освіти. Працював педагогом, журналістом. Під час Великої Вітчизн. війни — співробітник укр. радіостанції ім. Т. Г. Шевченка в Саратові. Друкувався з 1917. Починав як нарисовець (збірки "Балахна — країна паперова", "Донбас — золота країна", обидві — 1930; "Наш радянський час", "Тракторобуд", "Чорна кров землі — нафта", всі — 1931; "Люди, кар'єри, домни", 1932, та ін.). Один із зачинателів в укр. рад. л-рі жанру наук. фантастики (повісті "Ідуть роботарі", 1931; "Чудесний генератор", 1934; зб. "Дванадцять оповідань", 1936, та ін.). Роман "Аргонавти Всесвіту" (1935) — перший в укр. л-рі твір про косміч. польоти на ін. планети (перероб. 1957 з урахуванням нових даних науки про освоєння косміч. простору). У романі "Нащадки скіфів" (1939) поєднано історію з наук. фантастикою. Автор наук.-фантаст. повістей "Позичений час" (1963), "Фіолетова загибель" (1965), романів "Сивий капітан" (1959), "Залізний бунт" (1967) та ін. Виступав як театр. критик. Окр. твори В. перекладено рос., білорус., лит., болг., чес., серб., нім., япон. мовами.

Тв.: Твори, т. 1 — 5. К., 1970 — 71; Рос. перекл. — Потомки скифов. Ростов-на-Дону, 1939; Аргонавты Вселенной. М., 1958; Фиолетовая гибель. М., 1971.

Літ.: Білецький О. Творчість Володимира Владка. В кн.: Білецький О. Зібрання праць, т. 3. К., 1966.

В. О. Мельник.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me