ВЛАЙКОВ Тодор Генчов

ВЛА́ЙКОВ Тодор Генчов

• ВЛАЙКОВ Тодор Генчов

[псевд. — Веселин; 13(25).II 1865, Пирдоп — 28.IV 1943, Софія]

- болг. письменник і громад. діяч, член Болг. АН з 1900. Навчався 1885 — 88 в Моск. ун-ті. В повістях "Онука діда Славчо" (1889), "Тітка Гена" (1890), оповіданнях "Дядько Стайко" (1892), "Наймит" (1892), "Старости" (1897) та ін. зобразив тяжке життя селян. У 1902 — 28 редагував громад.-літ. журн. "Демократически преглед" ("Демократичний огляд"). В автобіогр. кн. "Пошуки. Сторінки життя письменника і громадського діяча" (1935) згадував про роки перебування в Москві, писав про правдиве відображення нар. життя у творах Г. Квітки-Основ'яненка, Т. Шевченка, Марка Вовчка і про їх значний вплив на його творчість. Автор спогадів "Пережите" (т. 1 — 3, 1934 — 42).

Тв.: Рос. перекл. — Избранное. М., 1956.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me