ВОВК Віра

• ВОВК Віра

(справж. — Селянська Віра Остапівна; 2.I 1926, м. Борислав, тепер Львів. обл.)

- укр. письменниця, літературознавець і перекладач у Бразілії. Вивчала германістику в ун-тах Тюбінгена й Мюнхена (ФРН). Закінчила ун-т у Ріо-де-Жанейро. Доктор філософії, професор, з 1957 керує кафедрою порівняльного літературознавства цього ун-ту. Пише укр., нім. і португ. мовами. Поезія В. переважно філос.-ліричного спрямування, в ній стверджується життя, доцільність і гармонія в природі, прагнення до миру і щастя. На деяких віршах позначився певною мірою ідеалістич. світогляд автора. Автор поетич. збірок "Зоря провідна" (1955), "Чорні акації" (1961), "Мандри" (1979), "Мандаля" (1980) та ін. Пише також прозові й драм. твори. Популяризує укр. л-ру в португаломовному світі — видала "Антологію української літератури" (1959), зб. віршів сучас. укр. поетів "Соняшник" (1966), три збірки укр. оповідань (1959, 1972, 1973). Нім. та португ. мовами переклала "Тіні забутих предків" М. Коцюбинського, португ. мовою — "Мойсея" І. Франка, "Камінний хрест" В. Стефаника, "Камінний господар" Лесі Українки, укр. мовою — вірші португ. і браз. поетів, Пабло Неруди, Р. Тагора, Ф. Гарсіа Лорки та ін. Двічі приїжджала на Україну (1965, 1967), друк. у газ. "Літ. Україна".

♦ Тв.: "Бо людину міряють ізсередини...". "Літ. Україна", 1988, 7 липня.

■ Літ.: Драч І. Бджола з-за океану. "Літературна Україна", 1967. 26 листопада.

Г. П. Кочур, І. Я. Красовський.