ВОЗНЯК Михайло Степанович

ВОЗНЯ́К Михайло Степанович

• ВОЗНЯК Михайло Степанович

(3.X 1881, с. Вільки-Мазовецькі, тепер с. Волиця Нестеровського р-ну Львів. обл. — 20.XI 1954, Львів)

- укр. рад. літературознавець, академік АН УРСР з 1929. Член КПРС з 1951. Закінчив 1908 філос. ф-т Львів. ун-ту. З 1939 — професор, з 1944 — зав. кафедрою укр. л-ри Львів. ун-ту, з 1951 очолював також відділ укр. л-ри Ін-ту сусп. наук АН УРСР у Львові. Друкувався з 1902. В 1920 — 39 публікував свої праці у прогрес. журналах "Вікна", "Нові шляхи", "Культура", 1926 — 30 друкувався в укр. рад. виданнях ("Життя й революція", "Глобус", "Україна", "За сто літ"). Досліджував історію давнього укр. письменства (книжки "Матеріали до історії української пісні і вірші. Тексти й замітки", т. 1 — 3, 1913 — 25; "Початки української комедії. 1619 — 1819", 1919; "Історія української літератури", т. 1 — 3, 1920 — 24), життя і творчість письменників 19 — поч. 20 ст. (І. Котляревського, Г. Квітки-Основ'яненка, Т. Шевченка, Л. Боровиковського, М. Шашкевича, Панаса Мирного, І. Нечуя-Левицького, П. Грабовського, М. Коцюбинського, Лесі Українки, В. Стефаника). Особливо вагомим є його внесок у вивчення біографії і творчості І. Франка. В. започаткував новий розділ у франкознавстві — вивчення світогляду І. Франка. Опублікував ряд недрукованих творів І. Франка, підготував і видав "Листування І. Франка і М. Драгоманова" (1928), реконструював твори "Лель і Полель", "Не спитавши броду", "Іригація" тощо. У творчому доробку В. — праці з фольклору, історії укр. театру, міжслов'ян. культур. взаємин, мовознавства. Упорядник тритомника "Українські народні казки" (1946 — 48). Вивчав історію укр. журналістики. У 20 — 30-х pp. на деяких працях В. позначився вплив бурж. методології і бурж.-націоналістич. концепцій. З часом В. звільнився від цього впливу, почав оцінювати літ. явища з марксистсько-ленінських методол. позицій. Праці В. насичені багатим історико-літературним матеріалом. Архів В. зберігається у Львів. наук. б-ці ім. В. Стефаника АН УРСР.

Тв.: Філологічні праці Івана Могильницького. Львів, 1910; Галицькі граматики української мови... Львів, 1911; Кирило-Мефодіївське братство. Львів, 1921; Григорій Квітка-Основ'яненко. К., 1946; Титан праці. Львів, 1946; Іван Франко — популяризатор передової російської літератури. К., 1953; Письменницька діяльність Івана Борецького на Волині і у Львові, Львів, 1954; 3 життя і творчості Івана Франка. К., 1955; Нариси про світогляд Івана Франка, Львів, 1955; Велетень думки і праці. К., 1958.

Літ.: Нечиталюк М. Невтомний трудівник науки. "Жовтень", 1959, № 11; Гонтар П. та ін. Вчений каменярської снаги. "Українське літературознавство", 1981, в. 36; Пачовський Т., Шуст Я. Праці М. С. Возняка про життя і творчість І. Франка. Бібліографічний покажчик. В кн.: Іван Франко. Статті і матеріали, зб. 5. Львів, 1956.

М. С. Грицюта.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me