ВУРГУН Самед

ВУРГУ́Н Самед

• ВУРГУН Самед

(справж. — Векілов Самед Юсиф оглу; 12.V 1906, с. Верхнє Салахли, тепер Казахського р-ну Аз. РСР — 27.V 1956, Баку)

- азерб. рад. письменник і громад. діяч, нар. поет Аз. РСР з 1956, академік АН Аз. РСР з 1945. Член КПРС з 1940. Навчався 1929 — 31 у Моск. ун-ті. Розквіт Рад. Азербайджану — осн. тема поетич. збірок "Книга серця" (1934), "Вірші" (1935), "Вільне натхнення" (1939), епічних поем "Мугань" (1949), "Айгюн" (1951) та ін. Мрію про щастя, боротьбу труд. народу за світле життя відтворив у поемах істор. змісту "26" (1935), "Повстання" (1936), а також у поемах, в основу яких покладено легенди, — "Дівоча скеля", "Легенда про джерело" (обидві — 1935), "Легенда про місяць" (1941) та ін. Автор героїко-романтичних драм на істор. теми: "Вагіф" (1937; Держ. премія СРСР, 1941), присвяченої азерб. поетові-лірику 18 ст.; "Ханлар" (1939), в якій розкрито пробудження свідомості азерб. народу і керівну роль партії більшовиків у його революц. боротьбі; "Фархад і Ширін" (1941; Держ. премія СРСР, 1942). Високого патріотич. звучання сповнені твори, написані в роки Великої Вітчизн. війни (філос. п'єса "Людина", 1945, та ін.). Деякі вірші цього часу присвячені Україні ("Українським партизанам", "Голуб"). Ряд творів — про В. І. Леніна ("Читаючи Леніна", 1950; "Прапороносець віку", 1954, та ін.). Переклав поеми Т. Шевченка "Катерина" і "Мар'яна-черниця". Написав ст. про укр. поета "Серця, сповнені любові" (1938), а також ст. "Наше братерство" (1953) — про азерб.-укр. літ. зв'язки. Укр. мовою окремі твори В. переклав О. Ющенко.

♦ Тв.: Укр. перекл. — Сходить сонце (Ханлар). К., 1952; Українським партизанам. В кн.: Вінок великому Кобзареві. К., 1961; Серця, сповнені любові. В кн.: Світова велич Шевченка, т. 2. К., 1964; Сестра-жалібниця. В кн.: Сузір'я, в. 9. К., 1975; Рос. перекл. — Собрание сочинений, т. 1 — 3. М., 1978 — 80.

■ Літ.: Бабаев Г. Самед Вургун. М., 1981; Ахундов Н. Самед Вургун. Библиография. Баку. 1965.

Т. Г. Гусейнов.