ГІЗЗАТ Тазі Калімович

ГІЗЗА́Т Тазі Калімович

• ГІЗЗАТ Тазі Калімович

(справж. прізв. — Гіззатов)

[3(15).IX 1895, с. Варзі-Омга, тепер Агризького р-ну Татар. АРСР — 7.III 1955, Казань]

- татар. рад. драматург. Член КПРС з 1942. Один з основоположників татар. рад. драматургії. Навчався в медресе. Автор драм "Найманець" (1925), в якій відтворив життя селян за часів кріпацтва, "Бішбуляк" (1932) — про класову боротьбу на селі в період громадян. війни, "Іскри" (1934) і трилогії "Потоки" (1937 — 51) — про пробудження класової і політ. свідомості селянства, комедій "Славна епоха" (1936), "Сміливі дівчата" (1939). Військово-патріотична тема звучить у п'єсах "Таймасови" (1941), "Справжня любов" (1947). У драмі "Нічний сигнал" (1941) Г. змалював боротьбу укр. партизан проти нім.-фашист. загарбників, а в трагедії "Священне доручення" (1944), написаній після відвідання ним визволеного Донбасу, показав участь шахтарів-татар у партизан. русі на Україні. Трагедію високо оцінив О. Корнійчук. Муз. комедія Г. "Черевички" (1942) йшла на сценах театрів Києва і Харкова. Переклав п'єсу О. Корнійчука "Калиновий гай".

Р. К. Ганієва.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me