ГІЛЕВИЧ Ніл Семенович

ГІЛЕ́ВИЧ Ніл Семенович

• ГІЛЕВИЧ Ніл Семенович

(30.IX 1931, с. Слобода Логойського р-ну Мін. обл.)

- білорус. рад. поет, фольклорист, перекладач, літературознавець, канд. філол. наук з 1963, професор з 1978. Член КПРС з 1978. Закінчив 1956 Білорус. ун-т (Мінськ). З 1980 — перший секретар СП Білорусії. Осн. теми поезії Г. — минуле і сучасне Білорусії, пам'ять війни, дружба народів — відображені в збірках "Пісня в дорогу" (1957), "Неспокій" (1961), "Октави" (1976), "У добрій згоді" (1979), романі у віршах "Рідні діти" (1986). Автор збірок гумору і сатири "До нових віників" (1963), "Як я вчився жити" (1974) та ін., віршів для дітей (збірки "Дощ-грибосій", 1966; "Коли рано встанеш", 1984). Г. належать праці з фольклористики: "Наша рідна пісня" (1968), "Поетика білоруської народної лірики" (1975), "Поетика білоруських загадок" (1976), "Усна народна творчість і сучасна лірична поезія східних слов'ян" (1978) та ін. Укладач і наук. редактор багатотомного видання білорус. фольклору в сучас. записах (т. 1 — 5, 1973 — 83). Серед літературознавчих праць і літ.-критичного доробку Г. — кн. "Окрилені революцією", 1962; монографія "Вірна великим заповітам. Сучасна болгарська поезія. 1956 — 1976", 1977; збірники статей "У це вірю", 1978, та "Вдячність і обов'язок", 1982. Відомий як перекладач з рос., укр., болг., польс. та югосл. л-р. У перекладі Г. опубл. вірші І. Франка, Лесі Українки, П. Тичини, М. Рильського, В. Сосюри, Д. Павличка, Б. Олійника, І. Драча, Т. Коломієць та ін. Автор статей про творчість Т. Шевченка, П. Тичини, М. Рильського, Т. Коломієць, вірша "Біля скульптури Марії Заньковецької в Києві". Укр. мовою окремі вірші Г. перекладали Д. Павличко, Б. Олійник, Т. Коломієць, Д. Білоус, В. Коротич, Р. Лубківський, С. Реп'ях, С. Олійник, В. Лучук та ін. Лауреат Міжнар. премії ім. Х. Ботева (1986), нагороджений болг. орденом Кирила і Мефодія та орденом Югославської Зірки із стрічкою.

Тв.: Укр. перекл. — [Вірші]. В кн.: Пісні з Білорусі. К., 1957; [Вірші]. В кн.: Калинові мости. К., 1969; [Вірші]. В кн.: Білоруська радянська поезія. Антологія, т. 2. К., 1971; Вибране. К., 1978; Рос. перекл. — Голубиная криница. Л., 1969; Мой белый день. М., 1980; В это верю. М., 1986; Избранное. М., 1987.

Літ.: Павлычко Д. Энергия доброты. "Радуга", 1987, № 1.

В. В. Гниломедов.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me