ГІЛЕЯ
ГІЛЕ́Я
• "ГІЛЕЯ"
- літ. об'єднання рос. поетів-футуристів. Створене 1910 в маєтку Чернянка Таврійської губ. (побл. теперішнього смт Нова Маячка Херсон. обл.). Назву взято з "Історії" Геродота, де Гілеєю названо частину Скіфії за гирлом Дніпра. Ідеологом і теоретиком угруповання був В. Хлєбников, організатором — Д. Бурлюк. До складу "Г." входили також В. Маяковський, В. Каменський, І. Северянін, О. Гуро, О. Кручоних, Б. Лівшиць, М. Бурток, Б. Пастернак, М. Асєєв та ін. Одне з найрадикальніших літ. об'єднань футуристів у Росії (див. Футуризм). Естетична програма "Г." була викладена у спільній декларації Д. Бурлюка, О. Кручоних, В. Маяковського, В. Хлєбникова "Ляпас громадському смаку" та ін. виступах. "Г." видала також альманахи і збірники "Садок суддів", "Троє", "Здохлий місяць", "Ляпас громадському смаку" (всі — 1913), "Перший журнал російських футуристів", "Рикаючий Парнас" (1914), "Весняне контрагентство муз" (1915). Мала безпосередній вплив на формування ідейно-естетичних засад укр. футуристів (М. Семенка, Гео Шкурупія та ін.).
І. Д. Бажинов.
Значення в інших словниках
- гілея — -ї, ж. Вологі, або дощові, тропічні ліси у Південній Америці. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гілея — гіле́я (грец. ’Γλαίη, від ΰλη – ліс) 1. Назва плавневих лісів у пониззі Дніпра та Інгульця в творах давньогрецьких письменників. 2. Загальна назва залісеної місцевості. 3. Назва вологих тропічних лісів Південної Америки. Ліси типу Г. трапляються також у Центральній Африці і Південно-Західній Азії. Словник іншомовних слів Мельничука