гілея
гіле́я
(грец. ’Γλαίη, від ΰλη – ліс)
1. Назва плавневих лісів у пониззі Дніпра та Інгульця в творах давньогрецьких письменників.
2. Загальна назва залісеної місцевості.
3. Назва вологих тропічних лісів Південної Америки. Ліси типу Г. трапляються також у Центральній Африці і Південно-Західній Азії.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гілея — -ї, ж. Вологі, або дощові, тропічні ліси у Південній Америці. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ГІЛЕЯ — • "ГІЛЕЯ" - літ. об'єднання рос. поетів-футуристів. Створене 1910 в маєтку Чернянка Таврійської губ. (побл. теперішнього смт Нова Маячка Херсон. обл.). Назву взято з "Історії" Геродота, де Гілеєю названо частину Скіфії за гирлом Дніпра. Українська літературна енциклопедія