гілозоїзм

(від грец. ΰλη – речовина, матерія і ξωή – життя)

філософ. погляд, за яким здатність відчувати нібито притаманна всій матерії.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гілозоїзм — -у, ч. Філософське вчення, що розглядає всю матерію від самого початку як живу; погляд, відповідно до якого матерія ніколи не може існувати без духу, а дух – без матерії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гілозоїзм — ГІЛОЗОЇ́ЗМ, у, ч., філос. Учення про одухотвореність усієї матерії, її здатність відчувати. Закономірним було сходження філософів Еллади від гілозоїзму через пантеїзм і деїзм до теїзму (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. гілозоїзм — Філософський погляд, згідно з яким вся матерія обдарована життям і чутливістю. Універсальний словник-енциклопедія